Ким був Павло Шеремет
Павло Шеремет був російсько-українським журналістом, який народився в Білорусі. На батьківщині він недовго працював у банківській сфері, згодом зайнявся журналістикою. Працював кореспондентом на каналі, який наразі називається "Перший канал". Відкрито критикував режим президента Алєксандра Лукашенка. У 1997 році у Білорусі його заарештували та дали 2 роки умовно. Президент позбавив його громадянства.
Важливо Вбивство Шеремета: опублікували записи телефонних розмов фігурантів справи
Тоді Павло емігрував до Росії, де він продовжив працювати на "Першому каналі". Він вів програму "Час". Навіть отримав премію ТЕФІ.
В 2013 році змінив роботу та перейшов на "Громадське телебачення Росії" (ОТР). Водночас, писав статті на політичну тематику для кількох видань, зокрема, й українських. Серед них були: "Огоньок", "Білоруський партизан", "Українська правда".
Павло Шеремет був відомим і шанованим журналістом / Фото 24 каналу
П’ять років до своєї загибелі Павло жив в Україні. Остаточно оселився в українській столиці після Революції Гідності. Тоді ж він пішов з ОТР. Адже його погляди на події в Україні суттєво відрізнялись від думок російської влади.
Як вбили Павла
20 липня 2016 року в центрі Києва загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Того дня приблизно о 7 ранку, на розі вулиць Івана Франка і Богдана Хмельницького вибухнуло червоне авто "Субару", в салоні якого була одна людина – Павло Шеремет. Машина, в якій їхав Павло, належала керівнику "Української правди" Олені Притулі. Чоловік їхав один у студію, де повинен був вести авторську програму.
За інформацією слідства Вбивство Шеремета: затримали подружжя бійців АТО, які можуть бути причетні до справи
Коли журналіста витягли з машини, він ще був живим. Проте, травми, отримані від вибуху, були настільки сильними, що він помер в кареті швидкої допомоги.
За даними поліції, камери спостереження зафіксували жінку, котра закладала вибухівку, та її спільника.
Перша реакція
Перша реакція на трагедію поліції та представників влади була швидкою. Багато іноземних держав були стурбовані цією трагедією. Так, посольство США, посол ЄС в Києві, представник ОБСЄ з питань свободи слова закликали українську владу розслідувати вбивство журналіста і покарати винних. А на місце надзвичайної події прибули "високі чини". Вони активно переконували, що це справа честі, яку швидко розкриють. П’ятий президент Петро Порошенко розслідування вбивства називав справою честі, обіцяючи докласти максимальних зусиль і співпрацювати з європейськими та американськими колегами.
Тодішній глава держави зібрав у своїй адміністрації нараду глав силових відомств України, за підсумками якої було прийнято рішення створити оперативну групу, до складу якої увійшли б співробітники поліції і Служби безпеки.
Дивіться відеотрансляцію з брифінгу МВС щодо затримання підозрюваних у вбивстві Шеремета:
Пізніше навіть вирішили залучити до розслідування іноземних слідчих, йшлось про представників ФБР.
Правоохоронці намагались демонструвати оперативну і злагоджену роботу, запевняючи, що задля розслідування об'єднують зусилля різних служб.
За версією правоохоронців, яку вони озвучили в перший день розслідування, під сидіння водія заклали вибуховий пристрій. Пізніше версію дещо змінили, сказавши, що вибухівку зробили з елементів протипіхотної міни та магнітами й закріпили на днищі автівки із зовнішньої сторони. Причиною смерті стали травматичний шок і значна крововтрата.
Версії вбивства
В ЗМІ можна було почути багато різних версій вбивства відомого журналіста. Передовсім йшлось про професійну діяльність журналіста. У своїх статтях він піддавав нищівній критиці білоруську та російську владу.
Це цікаво: Чи може Росія бути причетною до вбивства Шеремета: відповідь Авакова
Називали й версію – з особистих мотивів. Конфлікт інтересів у його особистому житті.
Ще одна версія – так званий російський слід. Мовляв, вбили відомого журналіста задля дестабілізації ситуації в Україні. На користь цієї версії було те, що вибух стався напередодні багатотисячної хресної ходи центром Києва, яка повинна була пройти 27 липня (організатор – Церква Московського патріархату). Українські силовики заявляли, що масове скупчення віруючих може стати зручною мішенню для різного роду провокацій.
Новий поворот: підозрювані
12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков повідомив про затримання фігурантів справи про вбивство журналіста Павла Шеремета. На брифінгу керівники правоохоронних органів заявили про те, що слідство у справі про вбивство Павла Шеремета підозрює щонайменше п’ятьох. Зокрема, йдеться про медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря та волонтера Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Інну та Владислава Грищенків.
До вбивства Шеремета ймовірно причетні ті, кого не могли навіть запідозрити / Фото 24 каналу
На думку правоохоронців, ймовірно Юлія Кузьменко разом з Андрієм Антоненком закладали вибухівку, а Яна Дугарь – досліджувала місцевість перед вибухом за кілька днів.
Аби дійти такого висновку, слідство провело аналіз ходи фігурантів. Для експертизи був залучений один із кращих фахівців із Великої Британії – Айрон Бірч.
Начальник кримінальної поліції Євген Коваль розповів: щоби встановити цих осіб довелось проаналізувати величезну кількість різної інформації. Як наслідок, вдалось з’ясувати, що ці люди засвітились у різних справах. Спочатку вони навіть не виглядали як група. Допомогли правоохоронцям це дізнатись непрямі докази та записи телефонних розмов. Зокрема, й одне з фото, викладених ними у соціальних мережах, на якому вони зображені усі разом.
Проаналізувавши інформацію щодо 35 фактів подібних злочинів, слідство з чотирьох основних версій вбивства Шеремета – помилка в об’єкті злочину, побутові та міжособистісні мотиви, професійна діяльність чи дестабілізація – зупинилося на останній – дестабілізація ситуації в державі, шляхом вбивства відомої особи,
– заявив Євген Коваль.
Виявити підозрюваних у злочині вдалось лише проаналізувавши численні інші підриви. Зокрема, увагу слідчих привернули два злочини: підрив електроопори в Херсонській області 21 листопада 2015 року та невдалий замах на бізнесмена Ч. у Косові Івано-Франківської області влітку 2018 року. Де використали дуже схожий вибуховий пристрій.
До теми: Волонтерку Юлію Кузьменко підозрюють у вбивстві Шеремета: що про неї відомо
Євген Коваль наголосив, що під час роботи поліцейські здійснили: 800 виїмок документів та інформації. Зокрема, в мобільних операторів. Також допитали понад 3700 осіб; призначили й провели 47 експертиз; відпрацювали 570 будинків і приблизно 4300 квартир; проаналізували понад 80 мільйонів телефонних з’єднань і 40 тисяч абонентів; дослідили відеозаписи з 221 камери спостереження (тривалість записів становив від 5 до 2 місяців). Лише провівши таку колосальну роботу правоохоронцям вдалось склали схему ймовірного руху злочинців та вийти на їх слід.
Захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи велич арійської раси, задля дестабілізації ситуації в країні, – слідчі МВС пояснюють, чому Андрій Антоненко міг бажати смерті Шеремета.
Відео: що відомо про вбивство Павла Шеремета
Читайте також Справа Шеремета: як розслідували вбивство у 2020 році та що змінилося
За рік після бравурного виступу Авакова та його підлеглих справа про вбивство Шеремета й досі лишається не розкритою.
Версію слідства було піддано аналізу та нещадно розкритиковано – експерти, журналісти та активісти знайшли масу невідповідностей у словах слідчих та документах різних експертиз. Також слідством були нахабно відкинуті факти дотичності до смерті Шеремета представників українських спецслужб, про які йшлося у журналістських розслідуваннях.
Затягування справи посилило підозри у тому, що справу сфабриковано, а Кузьменко, Антоненко-Riffmaster, Дугарь та Грищенки – мали виконувати лише колективну роль "цапа відбувайла". Посилило підозри у тому, що версія слідства писана вилами по воді звільнення Кузьменко та Дугарь з-під варти та переведення під домашній арешт.
Нова версія – білоруський слід
На початку 2020 року з'явилось нове журналістське розслідування, яке вказує на білоруський слід. Називають замовником вбивства президента Білорусі Олександра Лукашенка.
4 січня 2020 року на сторінці сайту "Білоруський Народний Трибунал" було поширено запис наради у ексголови Комітету держбезпеки Вадимом Зайцевим, що відбулась у квітні 2012 року. Тоді спецслужби Білорусі за завданням Лукашенка начебто планували підірвати автівку журналіста, але не встигли цього зробити, бо той залишив країну.
Кошторис операції з ліквідації Шеремета та інших "ворогів Лукашенка" становив 1,5 мільйони доларів.
Плівки Зайцева – новий поворот у справі про вбивство Шеремета:
Ми підкладемо (бомбу – ред.) і так далі, і цього бісового щура розірве на бісові шматки – ноги в один бік, руки в інший бік. Якщо все буде схоже на природні причини, то люди не зрозуміють сигналу,
– голос, схожий на Вадима Зайцева повідомляє про план вбивства Шеремета.
Цей запис представник "Білоруського Народного Трибуналу" Вадим Макар передав бельгійському виданню EUObserver, яке залучило для аналізу фахівців з США. Вони встановили, що записи не мають видимих ознак підробки, але в них видалено цифровий підпис. Також повідомляється, що на час вбивства Шеремета Зайцев вже пост у білоруському КГБ залишив.
За дивним збігом Національна поліція в цей же час почала активно розробляти нові версії – пресслужба цієї організації таємничо повідомила, що отримала дозвіл на проведення слідчих дій у неназваній європейській державі. Начебто, вдалося вийти на слід замовників злочину.
Можливо, мова йде саме про перевірку "білоруської версії". Але наразі крапку у справі ставити зарано.