Врятував десятки тисяч євреїв: як Радянський Союз приховував відомості про Рауля Валленберга

Майбутній шведський дипломат народився 4 серпня 1912 року в комуні Лідінге, неподалік Стокгольма. Родина Валленберга була заможною та впливовою, тому після закінчення школи та військової служби він міг здобувати освіту в Мічиганському університеті.

Читайте також Трагедії та школи у метро в Лондоні: які секрети приховувала перша в світі підземка

Деталі з життя Валленберга

Вже у 1935 році Валленберг став дипломованим архітектором. Після цього він повернувся на батьківщину. Завдяки родинним зв'язкам вже наступного року йому запропонували роботу на території Палестини. Рід діяльності не був ніяк пов'язаний з архітектурою, але Рауль погодився і почав працювати в "голландському банку" у місті Хайфа.

Рауль Валленберг / Фото USHMM Photo Archives

Там чоловік познайомився з євреями, яким вдалося втекти з нацистської Німеччини. Їхні розповіді глибоко вразили Рауля. Він завжди говорив про себе, що є "наполовину Валленберг і наполовину єврей" та дуже пишався своєю приналежністю до цього народу.

Як йому вдалося врятувати євреїв

Через деякий час чоловік повернувся до Швеції. Там він кілька разів намагався відкрити власну справу й вкладав гроші у бізнес-проєкти. Однак тоді часи були складними, тому жодний із задумів не вдалося втілити в реальність. Після цього Рауль влаштувався іноземним представником в Центральноєвропейську торгову компанію. Її власником був угорський єврей Калман Лауєр.

Через дискримінацію євреїв в Угорщині Лауєру стало складно вести справи на території рідної країни. Тоді він зробив Валленберга своїм партнером, який представляв інтереси компанії в Будапешті. В Угорщині Рауль почав працювати з 1938 року, а вже через 6 років країну окупувала нацистська Німеччина. Через це 700 тисяч угорських євреїв опинилися під загрозою смерті.

До теми Розкішний круїз перетворився на смертельну трагедію: аварія судна "Коста Конкордія"

Через 4 місяці після окупації, у липні 1944 року, Валленберга призначили першим секретарем шведського дипломатичного представництва у Будапешті. На той час вже 438 тисяч євреїв депортували до концентраційних таборів.

Водночас Валленберга призначили представником Комісії у справах воєнних біженців, яку створили у США. За виділені Комісією кошти йому вдалося придбати в угорській столиці 32 будівлі. Всі вони були оголошені власністю Швеції й захищені "дипломатичним імунітетом". Саме там проживали євреї, які очікували повернення на батьківщину. Відповідно до різних даних, Раулю Валленбергу вдалося врятувати від 4 до 35 тисяч євреїв.

Арешт Валленберга

Попри те, що Валленберг був одним із перших в рядах ворогів нацистського правління, смерть спіткала його по іншу сторону барикад. Після того, як радянська армія взяла Будапешт, Валленберга і його водія Вільмоша Лангфельдера заарештував підрозділ військової контррозвідки СМЕРШ. Їм обом повідомили про підозру у шпигунстві.

Згідно з іншою версією, в авто Валленберга виявили велику кількість коштовностей, які євреї довірили йому на зберігання. Знахідку розцінили як спробу вивезення золота нацистів і це стало причиною арешту та вивезення затриманих до Москви. Від 13 січня 1945 року Валленберг і його водій перебували під вартою.

Рауль Валленберг / Фото Getty Images

Впродовж наступних 12 років радянська влада не надавала жодних відомостей про місце перебування та подальшу долю чоловіків. Радянський Союз вперто ігнорував офіційні запити шведського уряду або й зовсім відхрещувався від факту перебування цих осіб на власній території.

Як замовчували інформацію про дипломата

У лютому 1957 року в СРСР заявили, що Рауль Валленберг помер у тюрмі на Луб'янці від інфаркту ще у липні 1947 року, а тіло його кремували. Однак родина Валленберга не повірила цій заяві. Впродовж всіх цих років його родичі отримували сповіщення від колишніх ув'язнених про те, що вони бачили й навіть спілкувалися з Раулем у таборах.

На початку 90-х років XX століття створили спільну російсько-шведську комісію, яка намагалася отримати доступ до пов'язаних зі справою документів у архівах КДБ. Однак дозволу ніхто так і не надав. У 2000 році комісія повторила спробу, подавши запит у ФСБ, але й цього разу дива не трапилося.

Читайте також Конфлікт між Індією та Пакистаном: цікаві факти про незавершене криваве протистояння

Лише у квітні 2010 року американським історикам вдалося знайти в архіві ФСБ документ, у якому був описаний допит 23 липня 1947 року. В ньому мовилося про невідомого, зазначеного як "ув'язнений №7", Шандора Катону та Вільмоша Лангфельдера. Оскільки останній був водієм Валленберга, дослідники припустили, що "ув'язненим № 7" був шведський дипломат, якого смерть спіткала вже після допиту.

Таку версію вдалося підтвердити завдяки опублікованим через 6 років таємним мемуарам колишнього голови КДБ Івана Сєрова. Там він стверджував, що Валленберга вбили за безпосереднім наказом Йосипа Сталіна та В'ячеслава Молотова.

Офіційні відомості про смерть

У Швеції до 2016 року Рауля Валленберга не визнавали загиблим. Офіційну дату смерті назвали лише через 71 рік після його зникнення. Відповідно до шведського законодавства, зниклого безвісти оголосили померлим через 5 років після зникнення. Зважаючи на це, Рауль Валленберг загинув 31 липня 1952 року.

Після завершення війни борець проти нацистського режиму отримав звання "Праведник світу", а також став другим в історії, після Вінстона Черчилля, почесним громадянином США. Невдовзі такий статус йому надали Канада та Ізраїль.