Як у соцмережах сприйняли нові правила, читайте у матеріалі 24 каналу.
До теми В Україні сфера обслуговування перейшла на українську мову: що важливо знати
Павло Клімкін
Ексміністр закордонних справ Павло Клімкін перевірив, чи виконують мовний закон. Політик зауважив, що з кав'ярнями все супер, на заправках теж.
Магазин – так собі, але прогрес останнім часом явно є. Головне, щоб люди відчували, що це не примус, а історія, яка подобається та заходить,
– написав Клімкін.
Сергій Фурса
Інвестиційний банкір наголосив, що його рідна мова – російська, але сьогодні він радіє. За словами Фурси, він ніколи не відчував утиски, як російськомовний.
"Я дуже радий, що сьогодні вступає в силу ще один закон, який посилює позиції української мови. Тому що це про майбутнє. Тому що це про справжню незалежність. Незалежність мислення і незалежність інформаційного простору від імперської Росії", – додав Фурса.
Також банкір зауважив, що молодь справді переходить на українську, хоча це довгий процес. Він виступає за те, аби зміни йшли швидше і суспільство "відірвалось від радянської пуповини".
Віталій Дейнега
Засновник фонду "Повернись живим" Віталій Дейнега також висловився щодо закону. Він нагадав, що 7 років тому в Україні впроваджували "диктаторські закони Яника, а сьогодні вже почнуть діяти не вони, а закон про Мову".
Борімося – поборемо,
– додав Дейнега.
Олександр Пасховер
Журналіст Олександр Пасховер розповів, що у 2008 році приїхав до Севастополя, де за філіжанкою кави з фотографом, розмова зайшла про мову. Російськомовний співрозмовник наполягав на тому, що українська повинна увійти до нашого повсякдення, але "не так резко".
Тоді журналіст відповів йому, що країна вже 17 років незалежна. Відтак це навіть надто кволо.
Тепер на дворі 2021 рік. Мовний процес зрушено з місця. Тим не менш, мені здається, що він все ще надто кволий. Щодо "нельзя так резко" будуть говорити ті, хто й не збирається щось змінювати. Ані зараз, ані за 100 років,
– наголосив Пасховер.
Тетяна Даниленко
Канали одного з лідерів ОПЗЖ Віктора Медведчука закликають порушувати мовний закон, поширюють схеми бойкоту нових норм. Про це написала журналістка НВ Тетяна Даниленко. Медійниця вдало зауважила, чи фіксує Служба безпеки України такі порушення.
"Було б логічно і справедливо, якби сам Медведчук і його міньйони понесли відповідальність за недотримання закону та заклики порушувати закон", – наголосила Даниленко.
Аркадій Бабченко
Журналіст зробив допис у телеграмі щодо закону про мову. Він зауважив, що йому, як російськомовному, було б зручніше 2 мови, однак це лише його проблеми. Водночас Бабченко наголосив, що існування незалежної суверенної вільної України – важливіше і саме українська мова може запобігти російській агресії.
Якщо в України не буде своєї мови – "міжбрати" обов'язково полізуть цілуватися знову. Обов'язково полізуть рятувати одіннарод від "фашистів і бандерівців". Через десять чи п'ятдесят років.
– наголосив журналіст.
До теми Як діяти, якщо вас відмовляються обслуговувати українською: поради мовного омбудсмена
Юрій Бойко
Лідер "Опозиційної платформи – За життя" Юрій Бойко назвав нові мовні правила дискримінацією російської мови та нацменшин. Хоча розмовляти російською ніхто не забороняє, Бойко каже, що буде боротись проти дискримінації, а його партія внесе до Ради кілька відповідних законопроєктів.
Крім того, політик вважає російську мову частиною української культури.
Андрій Портнов
Юрист Андрій Портнов переконує, що мовні правила принесуть шкоду українській мові. На думку Портнова, влада нібито тисне на українців, тому вони буцімто принципово переходитимуть на російську.
До речі, допис Портнова поширив у телеграмі нардеп від "Слуги народу" Максим Бужанський.
Проросійські видання
Деякі видання заявили нібито про порушення та ігнорування прав українців. Наприклад, Klymenko Time говорило про ганьбу та деградацію. Хоча, варто наголосити, що вибір, якою мовою говорити у приватному житті, ніхто не обмежує.
Видання "Страна" стверджує начебто про "тотальну українізацію" та каже, що в магазинах Одеси нібито все одно говорять російською.
Що означають нові правила
З 16 січня 2021 року працівники сфери обслуговування зобов'язані розмовляти українською мовою. Хоча на прохання клієнта вони можуть перейти на іншу мову.
Де мають говорити українською:
- торгові заклади;
- інтернет-магазини;
- заклади громадського харчування;
- банки;
- аптеки;
- АЗС;
- бібліотеки;
- заклади розважального характеру;
- спортзали та фітнес-клуби;
- салони краси та перукарні;
- заклади медичної сфери;
- заклади освітньої сфери;
- установи соціальної сфери;
- заклади побутового обслуговування.
До речі, через невиконання закону можна поскаржитись. Порушника спочатку просто попередять, в разі повторної ситуації – йому загрожує штраф у розмірі від 5100 до 6800 гривень.
Українська мова у сфері обслуговування / Інфографіка 24 каналу
