Збереглись такі традиції здебільшого на Заході України. А як усе відбувається – читайте далі у матеріалі 24 каналу.
Цікаво Щедрий вечір: традиції, як зустрічають Старий Новий Рік в Україні
На свято Маланки ходять від хати до хати, в руках тримають зірку та водять козу, як невід'ємний символ свята. За звичаєм щедрує здебільшого молодь та дівчата, перетворюючи обходи у театралізоване дійство.
Буковина
Буковина у Щедрий вечір перетворюється на фантасмагорію – всі святкують Маланку. За християнським календарем – це день преподобної Меланії. Звідси і назва самої переберії.
Основна мотивація – дань традиції, бажання щедрувати, сказати слово добре, поглузувати, бо лише у цей день можна у масці похизуватись і пожартувати,
– пояснила засновниця Фестивалю Маланок у Чернівцях Оксана Лелюк.
"Обрядодійство починається звечора і триває цілу ніч, закінчується вдень на толоці, де сходяться гурти з усіх кутів. Це закінчується борінкою – боротьбою, змаганнями хлопців", – розповів етнолог Микола Шкірбляк.
Святкування Маланки / Скриншот з відео
На Буковині ця традиція дуже давня. Дивлячись на образи та атрибути, можна вчити історію регіону. Серед кількох різновидів Маланок визначають:
- Красноїльську;
- Горбівську;
- Вашківецьку.
Вашківці
За словами історика Олексія Поповича, у Чернівцях свято стало більш відоме з XIX століття. Зародилась у Вашківцях. Вже у часи незалежної України з'явилось багато різних Маланок, гуртів, персонажів, які не мають стосунку до традиційної Маланки.
Зараз уже традиційна Маланка тісно переплелась з сучасністю. Політичні діячі та образи на злобу дня – це рефлексія суспільства, а от старовинні персонажі ведмедя, коня, цигана – це традиція. Лише у Вашківецькій Маланці є образ козака та букшандаря.
Юрій Курик служив у Австрійському війську. Він привіз костюм жандармера. Це стало персонажем букшандаря у Вашківцях,
– зауважив Попович.
Селяни задовго готуються до святкування Маланки та щороку вигадують нові костюми – усе роблять вручну.
Юрій Курик / Скриншот з відео
Вінниця
Маланка особлива не лише своїм святкуванням, а й не менш шанованою вечерею. На Вінниччині у цей день випікали спеціальний хліб.
"Господиня на свята пекла колач, що називався рожество. Він нагадував за формою колач з 2 ріжками. Його господиня клала на макітру на кутю",
– сказала керівниця етно-фольк-гурту "Мокоша" Юлія Васюк.