У роду ложкаря Романа Гуцуляка майстрів не було. Втім, він опанував ремесло самотужки, аби продовжити місцеву традицію.
Варте уваги "Франківськ, який треба берегти": як українці рятують унікальні знахідки – відео
Відтоді Роман відмовився від поїздок на заробітки за кордон. Сьогодні він працює у домашній майстерні, а за кордон їздять вже його ложки.
Гуцуляк – один із небагатьох майстрів / Фото Ukraїner, Микита Завілінський
Як почав працювати з ложками
Ще у 1980-х роках Роман купував готові ложки та розписував їх гуцульським орнаментом, роблячи сувеніри. Згодом почав виготовляти дерев'яні гребені, а пізніше — уже власні ложки.
У своїй невеличкій майстерні чоловік годинами робить заготовки для майбутніх виробів та працює за токарським верстатом. Усюди купками лежать готові дерев'яні ложки з особливою, вигнутою формою ручок.
Секрет успішного ремесла
Чоловік найчастіше використовує деревину фруктових дерев. Понад пів століття тому ложки робили вручну на бондарному стільці. Зараз же на Гуцульщині комбінується механічне та ручне виготовлення.
Ложки Гуцуляка мають особливі вигини / Фото Ukraїner, Микита Завілінський
За день Гуцуляк виготовляє у середньому 30 ложок. Щоб створити принаймні 40 виробів, потрібно пропрацювати 12 годин. Майстер переконаний, що секрет успішного ремесла не в кількості, а в якості.
Я, наприклад, вже по-іншому ложки робити не можу. Якщо мені сказати зараз: "Давай, зроби не 50 штук, а 150, але абияк" – я не зможу просто,
– підкреслив він.
Туристам, які приїжджають до Прокурави, що в Івано-Франківській області, ложкар часто роздає свої вироби безплатно, а як подарунок – на пам'ять.
Більше про виготовлення гуцульських ложок: дивіться у відео Ukraїner