Що по борщу, або історія продовжується

На законодавчову рівні борщ раніше не вважався українським. Світові теж було якось байдуже, за кордоном часто казали, що борщ – то російський суп. Пів року тому я добився того, щоб борщ в нашій країні офіційно визнали національною стравою. Риторика світу після цього змінилася.

Читайте також "Борщ – російський суп": а що кажуть архіви?

Настав час йти далі, і сьогодні Україна подала борщ до ЮНЕСКО. І це не просто написати заяву та відправити її на розгляд. Це 20 візитів до Міністерства культури і МЗС та пакунок документів із 700 папірців.

Ми з моєю Громадською організацією "Інститут культури України" збирали то все протягом року: дозволи, історії, досьє, все, що доводить причетність борщу до України. Сьогодні надійшло офіційне підтвердження, що ЮНЕСКО прийняло нашу заяву і тепер буде вивчати всі документи.

Далі – 2 роки великої праці. Ми будемо робити багато активностей, присвячених борщу, щоб рішення ЮНЕСКО було на користь України. Це вже історія не про їжу, а про українську національну ідентичність. Всередині країни та ззовні.

Я ж казав, що ми ще поговоримо про борщ та Україну зі світом, але вже на більш високому рівні.

Дякую кожному причетному. ПрАТ Чумак за те, що завдяки їхньої підтримці ми змогли зареєструвати борщ на національному рівні. Також дякую кожному з великої команди за те, що ми змогли перейти на наступний етап та подати борщ до UNESCO.

Далі – більше. Все буде Україна.