Після смерті – безвихідь: як зараз просувається справа Майдану

Лише з 18 по 21 лютого 2014 загинуло 78 мітингувальників, а їх вбивства й досі розслідуються у судах. Втім, коли розслідування завершиться та чи покарають винних – прогнозувати важко. Справа Майдану нараховує 89 кримінальних проваджень, а потерпілими є 1973 учасників акцій протесту та близько 900 силовиків.

Також важливо У Києві пройшла хода пам'яті на честь героїв Небесної Сотні: фото, відео

Кого обвинувачують у розстрілах на Майдані

У Державному бюро розслідувань кажуть, що з січня минулого року, відколи у ДБР було створено підрозділ у справах Майдану, слідчі повідомили про підозру 44 фігурантам справ і направили до суду 26 обвинувальних актів щодо 37 осіб.

Головні підозрювані у цій справі – беркутівці. Так, за час розслідування цієї справи про підозру повідомили 26 колишнім співробітникам "Беркута". Серед підозрюваних також є командир спецроти та його заступник.

Втім, відомо, що ще у перший рік після "Революції гідності" 21 колишній беркутівець залишив Україну та переїхав до Росії. У Росії ж, своєю чергою, відмовляють в їхній екстрадиції й кажуть, що вони вже російське громадянство.

У грудні 2019 року Україна під час обміну полонених, передала Росії п’ятьох колишніх беркутівців, яких звинувачували у вбивстві 48 людей та у пораненні 80 людей на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Тоді правозахисники негативно сприйняли таке рішення президента Володимира Зеленського. На що Зеленський відповів, що "віддав би й 100 беркутівців", щоб повернути живого українського розвідника.

Покарати винних за розстріли на Інститутській можуть вже у 2021 році / Фото Getty Images

Після обміну розгляд справи у Святошинському райсуді Києва зупинився майже на рік, але знову відновився наприкінці 2020 року. Це сталося після того, як до України повернулося двоє із п'яти підозрюваних, Сергій Тамтура й Олександр Маринченко.

Якби не відбувся обмін, думаю, до кінця 2020 року вже був би вирок. Фактично, рік був втрачений,
– визнає в коментарі ВВС News Україна адвокат родин "Небесної сотні" Павло Дикань.

Адвокати беркутівців твердять, що троє інших їхніх підзахисних – Павло Аброськін, Олег Янішевський та Сергій Зінченко – також хочуть повернутися до Києва, але остерігаються повторного арешту. Також адвокати кажуть, що правоохоронці теж стали жертвами тих подій і намагаються у суді отримати докази збройної протидії з боку демонстрантів.

Окрім беркутівців є й інші підозрювані. Так, від початку 2020 року суди винесли вироки про кримінальну відповідальність для 34 людей, які скоювали злочини проти Революції Гідності. Здебільшого нові кримінальні провадження стосуються не беркутівців, а прокурорів і слідчих, які безпідставно клопотали про арешти майданівців.

У Державному бюро розслідувань повідомили, що нині розслідують 80 справ, пов'язаних зі злочинами проти мирних протестів. З них 3 кримінальні провадження стосуються вбивств протестувальників. Заступник начальника управління ДБР у справах Майдану Артем Яблонський каже, що в сукупності за весь час розслідування справ Майдану до відповідальності притягнено 309 фігурантів.

Окрім цього, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) 21 січня 2020 року встановив, що владні органи умисно застосовували жорстокість в часи Майдану та що держава була відповідальна за вбивство одного із протестувальників. Судді постановили, що було неодноразово порушено статті 2 (право на життя), 3 (заборона катування), 5 (право на свободу та особисту недоторканність), 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) та 11 (свобода зібрань та об'єднання) Європейської конвенції з прав людини.

Суд постановив, що Україна має виплатити деяким заявникам різні суми як відшкодування майнової та немайнової шкоди, а також судових та інших витрат.

Хронологія подій Євромайдану / Інфографіка 24 каналу

Що зараз зі "Справою Майдану"

У Моніторинговій місії ООН з прав людини неодноразово заявляли про відсутність помітного прогресу в розслідуванні подій у центрі Києва під час Революції гідності. Матільда Богнер, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, зазначила у своєму блозі на НВ, що Україна має людський потенціал для завершення цих справ, але бракує політичної волі, щоб це зробити.

Вона додала, що, у деяких справах генеральні прокурори могли зневажати принцип верховенства права і діяти упереджено. Зокрема, у низці справ ми бачили відсторонення прокурорів від ведення гучних справ генеральним прокурором, ймовірно, з політичних мотивів. Наприклад, у грудні 2019 року, тодішній генеральний прокурор замінив групу прокурорів після того, як вони відмовилися підтримувати зміну запобіжних заходів для п’ятьох працівників спецпідрозділу "Беркут", яких обвинувачують у вбивстві 48 і пораненні 80 протестувальників 20 січня 2014 року.

Це було потрібно для їхнього перевезення на територію, яка контролюється самопроголошеними «республіками» в рамках процесу "одночасного звільнення", який координується на політичному рівні. Як і очікувалося, нова група прокурорів не стала заперечувати проти скасування запобіжних заходів для обвинувачених і їхнього переведення на територію поза межами доступу українського правосуддя,
– каже Матільда Богнер.

Матільда Богнер зазначила, що, попри локдаун і загальне сповільнення кримінальних проваджень у 2020 році, ми спостерігали прогрес у деяких справах. Наприклад, двоє так званих "тітушок" були затримані й обвинувачені у викраденні й вбивстві Юрія Вербицького, одного з перших вбитих протестувальників.

У іншій справі, журналістка, яка брала активну участь у протестах, була обвинувачена в умисному вбивстві Володимира Захарова, єдиної особи, яка загинула під час протестів, не беручи в них участі. Ця смерть була однією з небагатьох, де через обставини смерті (він помер через отруєння чадним газом, коли був підпалений офіс Партії регіонів) більш ніж шість років її не ставили у провину конкретному злочинцю.

У 2020 році слідчі активізували хід розслідування справ Майдану / Фото Getty Images

Сім років — це довго: деякі жертви міліцейського насильства померли, родичі вбитих втрачають віру в систему правосуддя, пам’ять свідків про події згасає, а суспільство втомлюється і втрачає інтерес до цих справ. У цей час Верховна Рада України має внести відповідні зміни до Кримінального процесуального кодексу для розблокування процедури заочного переслідування втікачів, забезпечивши при цьому можливість їхньої подальшої екстрадиції,
– пише Богнер.

За інформацією ВВС News Україна, і адвокати підозрюваних, і обвинувачі прогнозують, що судовий процес триватиме до кінця весни, а судового вироку слід чекати влітку. Однак захисники родин "Небесної сотні" вважають, що це занадто оптимістичний прогноз. Водночас очільниця Генеральної прокуратури Ірина Венедіктова заявила, що вирок з'явиться "до кінця 2021 року".

Цікаво Розстріли на Майдані: у Венедіктової сподіваються на вирок до кінця року

Венедіктова каже, що у 2020 році слідчі значно активізували хід розслідування справ Майдану.

Торік ми значно активізували слідство в цих провадженнях. За процесуального керівництва прокурорів повідомлено про підозру 42 особам – це втричі більше, ніж у 2019 році. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, троє прокурорів, п‘ятеро суддів, десятеро цивільних осіб,
– зазначила Венедіктова.

Вона додала, що за результатами розгляду клопотань прокурорів профільного Департаменту, упродовж останнього року слідчими суддями обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою (заочно) стосовно 31 підозрюваного, з яких 25 – колишні правоохоронці, 4 – колишні високопосадовці, 2 – цивільні особи. Ці цивільні, до речі, підозрюються у вбивстві правоохоронців та замаху на вбивство військового.

Також у Верховній раді нещодавно ухвалили у першому читанні закон, який передбачає можливість заочного засудження тих, хто перебуває в інших країнах або на тимчасово окупованих територіях України. Якщо закон ухвалять остаточно, то заочні судові процеси будуть можливими без оголошення цих осіб у міжнародний чи міждержавний розшук. Тому ті підозрювані, які втекли до Росії (разом з колишнім президентом Віктором Януковичем), можуть просто заочно отримати вироки.