"Політична вага" справи Стерненка: хто працював проти активіста

1. Історію про "убійцу Стєрнєнка" почали першими активно розкручувати і тим створювати картинку саме російські помийки, які зараз під санкціями – 112, Zik і NewsOne. У той час як решта національних телеканалів згадували його кілька разів за місяць, у Медведчука про нього були сотні згадок.

До теми В Україні в "мусорів" кидають не сніжки, а бруківку: чому справа Стерненка не зійде з рук

2. Згадки були в одному лише ключі – обвинувальному. "Догнал и добил", "убил отца троих", "нацист" і інше з'явилося саме з подачі цих телеканалів. Звідти ж – нісенітниці про "кришевал наркопритоны", "отряды Стєрнєнка" і, власне, "похитил человєка". Я не маю ілюзій про журналістські стандарти на цих каналах. Але вони чітко і планомірно, роками працювали над створенням дуже конкретної картини.

3. Спікери теж відповідні, як на підбір – Рабінович, Кива і, звісно ж, Портнов. Останній є обличчям кампанії "з посадки" Сергія теж невипадково. Для нього це можливість показати всім – "дивіться як я можу" (знову) в прокуратурі та судах. Окремо доводити зв'язок Портнова з РФ, думаю, не треба.

"Око государево" і ко

4. Щодо прокуратури теж усе досить однозначно. Достатньо двох цитат "заступниці президента зі справедливості" Венедіктової: "Підозра Стерненку буде в будь-якому випадку, питання за якою статтею" і "Ця справа має політичну вагу".

Одна доводить, що замість іти за законом (кваліфікація – вирішення питання про підозру) Сергія просто визнали винним наперед, а "стаття знайдеться", як казав Сталін.

Інша цитата – це взагалі щиросердне зізнання в тому, що щодо цієї справи відбувся політичний "договірняк". Вгадайте з якою політичною силою.

Рекомендуємо! Вирок Стерненку: чому я не вірю слідству

5. Справа, за якою Сергія закрили, лежала 5 років узагалі без руху. За очевидною своєю абсурдністю. Бо вона про те, що нібито він викрав тітушку, щоб заробити 300 грн. І з доказів там, власне, свідчення тітушки. Все.

Аж тут її раптом витягають і форсують, аж до вироку. Пояснення лише одне – справа про самозахист розвалювалася, і щоб посадити Сергія, довелося діставати іншу.

Логіка така сама, як і в попередньому пункті. Тільки замість "підозра" підставте "вирок", а замість "стаття" – "справа".

6. Сама справа шита білими нитками, а процесуальних порушень у ній – мільйон. Як з боку слідства, так і суду. Чого варте одне тільки цитування у вироку свідка, якого навіть у судовому засіданні не було.

В будь-якому суді (навіть українському) це був би виправдальний вирок. Але не в тому разі, коли судді сказали наперед яке рішення ухвалювати.

7. Ну і Сергій – це ж не просто Сергій, це очевидно. Це уособлення сучасної України.

Україномовний хлопець з Одеси, патріот, який не тільки не дав себе вбити, а й вправно дав відсіч ворогу (тричі в замовних посяганнях на життя), та ще й успішно бореться з агресором на інших важливих фронтах.

Для нашого ворога існування таких людей просто смертельно небезпечне. І якщо не вдасться його вбити, то треба хоча б посадити.

І останнє, напевно – хоч і ніби незначне. Дата вироку – день совецької армії. Суддя – фанат Сталіна і Леніна, з відповідними поглядами і незадекларованим майном в окупованому Криму. Це ну прям дуже ФСБшний стиль – вчиняти вбивства, позбавлення свободи та інші огидні речі до всяких значних для радянської людини дат. Типу дуже символічно.

Зверніть увагу! До Молдови ще треба добігти, або Що має пам'ятати суддя, який виніс вирок Стерненку

Так що не намагайтеся оцінити те, що відбувається, з точки зору юриспруденції.

Це не про статті, докази і їхню кваліфікацію. Це про нашу з вами боротьбу за існування.