Джерело: Facebook

Зміни до систему розрахунків людини з державою

Перший змінює систему показників, за якими розраховуються соціальні виплати, різноманітні штрафи та адміністративні збори. Зараз більшість цих речей прив'язана до т.зв. "прожиткового мінімуму" – який давно вже ніякому реалістичному мінімуму для виживання не відповідає і перетворився на суто умовний показник.

Читайте також Пенсії, яких не буде: до чого треба готуватись українцям

Тепер його пропонується залишити лише для підрахунку мінімальних зарплат і пенсій, плюс деяких великих державних допомог. Для всього іншого вводяться три базові величини для розрахунку: соціальних виплат, грошових платежів та стягнень, адміністративних зборів. Всі ці речі тепер розраховуватимуться від відповідних базових величин.

Крок цілком логічний – "прожитковий мінімум" вже давно не відповідає реаліям життя. За багато років до нього прив'язали все підряд, аж до розміру плати за витяг з кадастру чи видачу паспорта. Впорядкування всіх цих показників поверне більш-менш струнку логіку в систему розрахунків людини з державою і зробить розміри цих розрахунків більш контрольованими.

Індексація пенсій

Другий законопроєкт – зміни до пенсійного законодавства. Здебільшого він стосується пенсій для військових і зближення їх з загальною системою пенсій. Але є й поправки до загальнообов'язкового пенсійного законодавства, які привертають увагу. Це – жорстка фіксація дати індексації пенсій на 1 березня, без можливості для Кабміну змінювати дату.

Це не зовсім слушна ідея, від якої краще відмовитися – поясню чому. Коли в 2017 році ми займалися пенсійною реформою, в закон була свідомо вписана обов'язкова щорічна індексація пенсій, без права для Кабміну її не проводити. Була обрана нелегка з точки зору навантаження на бюджет формула індексації – 50% від темпів росту середньої зарплати плюс 50% від інфляції. Це фінансово важко для бюджету, але дає максимально можливий захист для пенсіонера від знецінення пенсії.

Зверніть увагу! І знову про ціни на газ: які ризики створив уряд

Водночас, щоб дати уряду можливість управляти фінансовими ризиками та навантаженням на бюджет, закон дає можливість обирати дату індексації протягом року. Власне, у 2020 році індексація була в травні, в березні (найбільш звичний місяць для індексації) її зробити не змогли. Якщо ж жорстко зафіксувати дату індексації на 1 березня, цілком можливо, що в якийсь момент уряд просто не зможе цю вимогу виконати. Тоді почнеться застосування типових для наших реалій інструментів балансування бюджету – зупинки норм пенсійного законодавства законом про державний бюджет. Ними можна взагалі призупинити індексацію – і цим підірвати гарантії для пенсіонерів та їхню і так слабку довіру до державних пенсій. Щоб цього не сталося, краще залишити уряду можливість вибирати дату індексації пенсій протягом року.