На митингах в Беларуси убили 4 человека: правда о смерти жертв режима Лукашенка

Білоруський народ не мириться із результатами виборів і не визнає Олександра Лукашенка президентом. Мітинги тривають попри розгони, арешти, побиття і тотальне свавілля правоохоронців.

В предыдущем выпуске Приставили пистолет ко лбу и жестоко избили: история полицейского произвола на Житомирщине

Також є ті, хто протести не пережив. Як мінімум 4 людини стали жертвами дій силовиків.

Обставини смерті загиблих протестувальників

► Перша жертва

Першою жертвою став Олександр Тарайковський. Чоловік помер на 2 день після президентських виборів – під час жорстокого розгону демонстрантів у Мінську.

Факт смерті білоруське МВС підтвердило того ж дня й вийшло із заявою, що чоловік помер від вибуху невідомого пристрою, який він же збирався жбурнути у силовиків.

Однак відеозаписи й відсутність характерних від вибуху травм на тілі загиблого викликали у суспільства чималі сумніви. Журналісти опублікували ряд відеозаписів, які показали нам не те, про що заявило білоруське МВС.

Застрілили за уявну зброю

Світло-шумові гранати дійсно вибухнули поряд із Тарайковським, але Олександр увесь час йшов у бік озброєних правоохоронців з піднятими до гори порожніми руками. Жодного пристрою він не мав.

Читайте также Штурм Капитолия – не мирный протест: что на самом деле произошло в Вашингтоне

Натомість спецпризначенці вистрілили йому прямо в груди. За мить мітингувальник впав на землю і помер від поранення. За даними ЗМІ, щодо вбивства Тарайковського правоохоронці так і не порушили кримінальне провадження. Перевірку, яку має проводити слідчий комітет, пригальмували ще в листопаді.

► Наступне вбивство

25-річний Олександр Віхор із Гомеля 9 серпня йшов не на протест, а на побачення з дівчиною. Однак він теж не повернувся. Правоохоронці затримали чоловіка й вочевидь силою заштовхали в автозак.

Уже за 2 дні стало відомо, що Олександр помер у лікарні нібито через серцево-судинні порушення. Як розповідають родичі Олександра, міліція ідентифікувала його як неадекватного і вночі доставила до психдиспансеру. Там відповіли, що Саша не їхній пацієнт, але закцентували, що йому потрібна допомога медиків.

Пізніше уже в тубдиспансер Сашу доставили в стані клінічної смерті. Годину його намагалися реанімувати, але врятувати так і не змогли. Кримінальну справу за фактом вбивства Олександра теж не порушили. Його родичі впевнені, що хлопця побила міліція й вчасно не надала допомогу.

► Смерть далекобійника

11 серпня найкращі друзі далекобійник Геннадій Шутов та автомеханік Олександр Кардзюков повернулися до рідного Бреста для участі в акції протесту. Після розгону мітингувальників, чоловіки шукали безпечне місце і присіли на лавці біля одного з будинків.

Що відбулося далі, частково зафіксували камери спостереження. До Шутова та Кардзюкова підійшли 3 чоловіків у цивільному. Це були правоохоронці.

К теме "Извините, я ошибался": в Беларуси вынесли первый приговор по "Делу Тихановского"

Свідки пригадують діалог між чоловіками й офіцерами. За їхніми словами, один з правоохоронців поцікавився, за кого голосували. Шутов відповів: "За Тихановську".

Як його розстріляли

Далі чоловіку наказали стати на коліна. Як тільки Шутов почав виконувати наказ, офіцер вдарив пістолетом йому в лоба, а потім вистрілив у потилицю. Очевидці говорять: пострілів було аж 3. Пораненого Шутова доставили до лікарні, проте чоловік за тиждень помер.

Офіційна версія, зрозуміло, була геть іншою. Влада повідомила, що група чоловіків, Шутов і Кардюков, напали на правоохоронців "з арматурою в руках" і спробували відібрати у них зброю. Задля захисту, один зі співробітників вистрілив Шутову в плече, але "ненавмисно" поранив його в голову.

Родичі загиблого Шутова вимагали розпочати слідство. Проте їм повідомили: "достатніх підстав для порушення кримінальної справи у правоохоронців не було".

► Загиблий художник

Іще один загиблий — художник із Мінська Роман Бондаренко, який брав участь у мирних протестах у столиці Білорусі. Йому був 31 рік.

Увечері 11 листопада невідомі почали показово знімати біло-червоно-білі стрічечки з паркану на подвір'ї будинку, де проживав Роман. Ті самі стрічки, що стали символом білоруських протестів.

Роман Бондаренко написав в чаті місцевих жителів: "Я виходжу" і спробував розібратись у ситуації. Невдовзі Романа жорстоко побили, а далі – як кажуть сусіди, чоловіка "професійно затримали" і відвезли на мікроавтобусі.

За інформацією білоруських журналістів, Роман Бондаренко приблизно 1,5 години був в Центральному РОВД Мінська. Після опівночі його відвезли в лікарню швидкої допомоги у важкому стані:

• з набряком мозку;
• закритою черепно-мозковою травмою;
• численними гематомами;
• забоями.

Врятувати Романа так і не вдалося. За версією слідчого комітету Білорусі, Бондаренко був нетверезий і отримав пошкодження в бійці з місцевими жителями.

Розслідування щодо вбивства самого ж Бондаренко, як і інших загиблих, теж і досі не розпочали.

Як реагує влада

Ці жахливі історії свідчать про тотальну безкарність, уседозволеність, про звірство системи. Білоруська влада визнала, що з початку демонстрацій надійшло понад 900 скарг на зловживання з боку поліції. Однак не порушили жодної кримінальної справи щодо правоохоронців.

Система не тільки захищає поліцію анонімністю, а й заохочує залякування й подальше насильство щодо постраждалих і свідків. Ситуація в Білорусі вимагає уваги і дій не лише з боку міжнародної спільноти, а й від кожного з нас.

Чим допомогти

Саме тому Amnesty International розпочала міжнародну кампанію солідарності з Білоруссю. Символом акції стала біла квітка, що означає мирні, ненасильницькі протести.

Це покаже владі Білорусі, скільки людей в усьому світі слідкують за ситуацією у країні, знають, що відбувається і вимагають справедливості для постраждалих.