Чому співгромадянами є ті, хто на вулицях Києва, Львова чи Харкова, і чим вони відрізняються від тих, хто живе у Будапешті, Варшаві чи навіть у Москві? Про це – у відеоблозі "Думки мої тихі" на 24 каналі.

Читайте также Хоче підкупити українських олігархів дешевим газом: що задумав Путін

На таку думку наштовхнула ситуація на вулиці, коли дитина запитала в мами, чому вона є українкою. Відповіді на це запитання почути не вдалося, але виникло запитання, чому ми всі є нацією та хто ми один одному, адже у кожного свої проблеми, цілі й мрії. Хіба є щось, що усіх об'єднує та відрізняє від поляків, румунів, росіян та інших націй?

От що може бути спільного у багатодітної жінки з Рівного та юначки з Харкова, коли в них різна віра, вік, вподобання, мрії та соціальний статус.

Що об'єднує українців

На перший погляд, у багатьох українців немає нічого спільного, що могло б перетворити чужих один одному людей на близьких за духом однодумців. Однак насправді ці люди мають один спільний знаменник – вони можуть зватися нацією, якщо мають спільних героїв. Їхні проблеми, прагнення можуть бути різними, але якщо ці люди називають тих самих осіб "героями", то усі вони є однією нацією.

К теме Виробники вакцин від COVID-19 хочуть нажитися на людстві: чому це не так

У кожної нації є свої справжні герої – у французів, англійців, поляків та грузинів. У росіян теж є свої герої, довкола яких вони будують націю, але щодо певних персонажів їм можна щиро поспівчувати.

Хто є героєм для українців

Після цього виникає запитання, хто є героями для українців, довкола яких вони будують свою націю. Можливо, це чумаки чи козаки з Січі, Володимир Винниченко чи Степан Бандера. А от і ні, бо ці постаті для більшості сучасних українців були спотворені десятиліттями радянської й російської пропаганди. На жаль, через це такі історичні й дійсно поважні фігури не зможуть об'єднати українців у націю.

Втім, нам насправді не треба поринати так далеко в минуле, бо ми маємо сучасних героїв, які варті захоплення й обожнювання. Мовиться про кіборгів, які встояли там, де не витримав бетон. Це армійці, які 242 дні боронили Донецьке летовище, яке з візитівки сучасної української Донеччини перетворилося на руїну та стало свідченням сучасного "русского мира".


Персонажі фільму "Кіборги" / Фото "Української правди"

Якщо ці кіборги, які боронили летовище, не погоджувалися віддавати ворогу жодного клаптика української землі, воювали за мирну Україну навіть у найстрашніших для цього умовах та вели нескінченний бій 242 дні поспіль, викликають у вас захоплення, то Ви – українець. І після цього вже байдуже звідки людина та скільки їй років. Якщо кіборги є для неї героями, то така людина є однією з тих, хто щасливий зватися українцем.