Потім вирізала з нього кілька сторінок і продала їх за 50 гривень місцевому чоловіку. Про цю та інші історії – у відеоблозі "Право на правду" на 24 каналі.
Читайте также "Супер-пупер міністр": кого насправді захищає поліція Авакова
Далі, як мовиться в матеріалах кримінальної справи, решту журналу жінка зберігала вдома, де їх і знайшли підняті за тривогою поліцейські під час обшуку.
Жінка отримала 1,5 року умовно через придбаний журнал порнографічного змісту
Майже рік тривало розслідування цієї справи. Слідчі поліції проводили допити, очні ставки, навіть залучили спеціального експерта-мистецтвознавця, який дійшов висновку, що придбаний жінкою журнал справді містить порнографію.
Тобто, цитую: "цинічну та вульгарно-натуралістичну демонстрацію сцен статевого характеру, які не відповідають моральним критеріям та ображають честь та гідність людини". А тому, на думку експерта та слідчих, жінка заслужила на кримінальне покарання.
Відтак, за 3 сторінки з порножурналу суд дав цій жінці 1,5 роки умовно, і ще й зобов'язав сплатити роботу експерта-мистецтвознавця у сумі 980 гривень, який не даремно ж надривався і вивчав сторінки з дорослим порно.
Звісно, хтось на захист суду та поліцейських може сказати, що нічого не поробиш, закон є закон. Тому, мовляв, немає нічого такого в тому, що поліцейські рік займалися цією "резонансною" справою. Отримуючи за це зарплату і витрачаючи гроші на проведення слідчих дій.
Колишні ветерани на Донбасі напали на активіста Віталія Устименка
Для порівняння візьмемо інших порушників закону, які теж нещодавно отримали свій вирок суду. Двоє хлопців напали на громадського активіста з Одеси Віталія Устименка. Він давно і послідовно бореться проти керівництва одеської мерії і кримінальних схем, які воно наплодило в місті.
Устименко разом з колегами неодноразово перешкоджав незаконним забудовам узбережжя Одеси та рейдерському захопленню парків і зелених зон. За це йому часто погрожували тітушки, найняті одеськими забудовниками, які почуваються абсолютно безкарно, бо мають дах і підтримку як з боку одеської мерії, так і з боку одеських правоохоронців.
Громадський активіст Віталій Устименко / Фото з його фейсбук-сторінки
Зрештою Устименку надіслали останнє попередження: влітку 218 року двоє невідомих напали на нього посеред білого дня і поранили ножем. На щастя, після поранення Устименко одужав, а за якийсь час, після неймовірного розголосу навколо цієї історії, поліція знайшла і затримала нападників.
Ними виявилися, колишні ветерани війни на Донбасі Станіслав Руденко та Юрій Гаврилюк. Прокурори просили для них 10 років ув'язнення, оскільки слідством було встановлено замах на життя активіста. Але суд дав обом нападникам 2 роки умовно.
Ще раз: два роки умовно за те, що двоє чоловіків за попередньою змовою напали на людину з ножем і завдали поранення.
І тепер порівняйте це з вироком на Тернопільщині, де за 3 сторінки з порножурналу жінці дали майже такий самий термін. Не кажучи про вже про різну тяжкість скоєного, варто окремо і згадати про постраждалого від обох злочинів.
Якщо в Одесі постраждалий – активіст, якого поранили за суспільно важливу діяльність, і цілком могли б вбити. Як вбивали у нас і інших активістів, хіба для нас це новина.
К теме Вбивство, підпали, переслідування: як розправлялися з активістами в Україні у 2020 році
Ну а хто постраждав у цій кримінальній драмі в Гусятині, де жінка продала чоловікові кілька порнографічних картинок? Хто тут постраждалий?
На Устименка напали на замовлення певних впливових осіб в Одесі
Бо насправді ми знаємо, чому в Одесі суд призначив очевидно м'яке і символічне покарання нападникам на Устименка. Тому що вони вчинили напад на активіста не просто так, а на замовлення певних впливових осіб, які контролюють в Одесі все:
- гроші;
- власність;
- чиновників;
- поліцію в купі з судами.
Й імена замовників цього нападу – яка несподіванка – слідству так і не вдалося встановити. Але про них чудово здогадуються судді. І які бояться чіпати навіть дрібних виконавців-пішаків, бо знають, що за це самі можуть стати жертвами помсти з боку кримінального угрупування, що контролює Одесу
Нападники на активіста Віталія Устименка / Фото "Суспільне"
І абсолютно протилежна ситуація з вироком на Тернопільщині. Де поліція, як і в інших областях України, замість того, аби ловити крадіїв, викрадачів чи наркоторговців, їх систематично кришує. А щоб прозвітувати про результати своєї діяльності, як мильну бульбашку, надуває статистику розкритих злочинів. Зокрема, ось такими справами про порнографію.
І оскільки суди у нас перебувають у тісній комерційній співпраці з поліцейськими та прокурорами за багатьма напрямками, то, даруйте, висмоктана з пальця гусятинська справа про порнографію закінчується не закриттям, а вироком суду.
Бо поліцейським і прокурорам треба подати нагору звіт про кількість успішно викритих і покараних небезпечних злочинців. І хто як не мешканка Гусятина з 3 сторінками порножурналу найкраще підходить під це визначення.
Відтак те, що друкують в журналах для дорослих, як би воно непристойно не виглядало, можливо, і називається порнографією. Але справжня порнографія – це наша поліцейсько-прокурорська і судова системи, які досі залишаються нереформованими.
І які за гроші або за вказівкою впливових осіб можуть витворяти такі непристойності й такі огидні речі, що ті порножурнали навіть поруч не стояли.