Джерело: Ірина Венедіктова
За словами Венедіктової, діям Пономаренка Вищий антикорупційний суд двічі надав оцінку. Водночас генпрокурор не має і не буде працювати суддею апеляційної палати ВАКС в питанні відводу прокурора в тій чи іншій справі вже після того, як компетентний суд відповідні заяви розглянув. Про це вона написала у фейсбуці.
До теми Справа "Роттердам+": НАБУ звернулося до Венедіктової щодо зміни старшого групи прокурорів
Докладніше про заяву Венедіктової
Вона підкреслила, що ухвалила рішення про проведення ґрунтовної, абсолютно прозорої службової перевірки професійної діяльності Пономаренка, попри масу правових протиріч в діях детективів НАБУ та прокурорів САП.
Крім того, детективам НАБУ запропонували звернутись до Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора із всіма необхідними документами, які обґрунтовують їхню позицію в цьому питанні.
Я обіцяю забезпечити справедливе дослідження всіх без винятку обставин, пов’язаних із розслідуванням справи та забезпеченням процесуального керівництва. Цей процес від першої до останньої хвилини буде прозорим і максимально відкритим для громадян в межах чинного законодавства,
– наголосила генпрокурорка.
Водночас вона зауважила, що справу "Роттердам+" зареєстрували ще в березні 2017 року. Тому закликала всіх без винятку учасників процесу пояснити, скільки у них днів залишилося для ефективного розслідування.
Що цьому передувало: деталі від Венедіктової
- 27 серпня 2020 року прокурор САП Пономаренко своєю постановою закрив кримінальне провадження №52017000000000209 на підставі закону.
- 24 вересня 2020 року за скаргою адвоката Чумака на закриття цього провадження суддя ВАКС Широка відмовила у задоволенні скарги. Тобто постанову прокурора Пономаренка не скасувала. Рішення набрало законної чинності 17 листопада 2020 року.
- 27 жовтня 2020 року ухвалою судді ВАКС Олійник задоволено скаргу потерпілої сторони, а точніше "Нікопольського заводу феросплавів", про закриття все того ж кримінального проваждення. Таким чином постанову прокурора Пономаренка було скасовано. Рішення набрало чинність 18 листопада 2020 року.
- 11 листопада 2020 року детективи НАБУ Самойленко та Романюк звернулись до ВАКС із заявою про відвід прокурора САП Пономаренка. В результаті суддя Мойсак відмовив детективам НАБУ і, тим самим, прокурор, процесуальні дії якого ставили під сумнів, продовжив здійснювати процесуальне керівництво в цій справі.
- 21 січня 2021 року прокурор САП Пономаренко своєю постановою вже вдруге закрив це ж кримінальне провадження на підставі закону.
- 25 січня 2021 року адвокати потерпілої сторони, а саме "Нікопольського заводу феросплавів", за участю детективів НАБУ Самойленко та Романюк звернулись із заявою до ВАКС про відвід прокурора Пономаренка. Вже інша суддя ВАКС Михайленко відмовила в задоволенні цієї заяви.
Цікаво Дуже дорого коштує українцям: хто захищає інтереси Ахметова
Справа "Роттердам+": коротко
- У березні 2017 року НАБУ почало кримінальне провадження щодо формули "Роттердам+". Його кваліфікували за статтею про зловживання владою або службовим становищем.
- За результатами розслідування вдалося з'ясувати, що глава і члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, у січня – березні 2016 року при розробці порядку формування гуртової ринкової ціни ("Роттердам+") забезпечили включення в нього необґрунтованою формули, яка збільшувала вартість вугілля.
- Так створили всі умови для зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовому ринку.
- З 1 липня 2019 року методика формування гуртово-роздрібної ціни на електроенергію ("Роттердам+") припинила своє існування.
- Наприкінці серпня 2020 року САП зняла всі підозри, які висунули під час розслідування справи "Роттердам+".