Голосування відбулося 18 лютого. Його кандидатуру підтримали 241 народних депутатів, проти був 1. Ще 106 утрималися, 30 – не голосували.
Читайте також І Офіс Президента, і самого Зеленського влаштовує ситуація з КСУ, – юрист
"Якщо ви мене оберете, то у вас буде ще мінімум 1 прихильник стримування Конституційного Суду", – запевнив Кичун перед голосуванням у Раді.
Я вважаю, що ми створили надмірну судову надінституцію, яка сьогодні фактично домінує у державі,
– наголосив він.
Що відомо про Кичуна
Дані з автобіографії нового судді КСУ
- Народився 19 червня 1968 року у селі Велика Березна, що на Хмельниччині.
- Навчався у Харківському юридичному інституті ( нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).
- Аспірантуру завершив в Українській державній юридичній академії (нині – Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого).
- В 1997 році обійняв посаду асистента кафедри у вищезгаданому університеті, з 2003 року і до сьогодні є її доцентом.
- У різні роки працював адвокатом, а також на посаді члена правління банку.
Результати рейтингового голосування за усіх кандидатів:
- Віктор Кичун від "Слуги народу" – 237 голосів;
- Юрій Павленко від ОПЗЖ – 158 голосів;
- Ольга Боднар-Петровська від "Батьківщини" – 95 голосів;
- Руслан Сидорович від "Голосу" – 168 голосів.
Що варто знати про конкурс на посади суддів КСУ
► До обрання Кичуна у Конституційному Суді було 3 вакантні посади. 2 суддів мав делегувати український парламент. Тож тепер депутатам залишилося обрати ще 1 суддю.
► У листопаді 2020 року Рада вже намагалася обрати суддів до КСУ, але голосування тоді провалили. Після цього оголосили новий конкурс.
Зауважимо, що раніше Венецінаська комісія рекомендувала, аби судді за депутатською квотою обиралася кваліфікованою більшістю. Мовляв, це дозволить деполітизувати склад КСУ.