Джерело: "Історія обману" на 24 каналі

Тоді цар-батюшка погодився та возз'єднав братні народи, і зажили всі "щасливо"… Цією брехнею "рускій мір" годував нас довгі віки. Так виправдав свою експансію на українські землі у XVII столітті. За тими ж методичками прямує північний сусід до світлого майбутнього і нині.

Цікаво Перші бізнесмени: хто такі тамплієри і як вони заробляли гроші

Як Хмельницький обирав союзника

У 1648 році гетьман Богдан Хмельницький з козаками підняв повстання у польській Речі Посполитій, бо хотів отримати незалежність для українських земель.

Хмельницький був Богом, даним лідером, вождем, як його називали і поети, і духовенство. Він в козацькому стані був, однак представляв також інтереси шляхти, добре знав проблеми українського села. Був воїном, був політиком, був дипломатом, тобто мав всебічний досвід,
– розповів історик Іван Сварник.

Після кількох поспіль ефектних воєнних перемог над Річчю Посполитою козацьку державу вдається сформувати у межах 3 воєводства:

  • Київське;
  • Чернігівське;
  • Брацлавське (сучасна Вінниччина).

Утім без підтримки когось зі сусідів воювати далі, розширювати території чи бодай втримати уже здобуті – ніяк.

богдан хмельницький
Богдан Хмельницький / Фото museumsun

"Підняти повстання було не важко: була соціальна база, підстави, були ті, хто не задоволені. Проблема полягала в тому, як зберегти результати", – сказав кандидат історичних наук Василь Кметь.

За словами історика Сваринка, збудувати таке удільне князівство, як Трансільванія, Волощина чи Молдова – можна було. Однак для того треба було прийняти протекторат якоїсь могутньої держави.

Вибір тоді був не великий, адже довкола Хмельницького було лише 3 потужні імперії:

  • Польська:
  • Османська;
  • Московська.

В цій ситуації Хмельницький вибрав четвертий варіант – він не укладав договір з великими державами. Натомість він уклав союз із Кримським ханством, яке було теж напівзалежним від Порти Оттоманської. Це, фактично, був союз з Портою, з васалом.

Як Москва стала союзником Гетьманщини

Кримський хан став головним союзником Гетьманщини. Саме його кіннота допомогла здобути головні перемоги над польською армією. Однак той же хан кілька разів підставляв Хмельницького. Під Берестечком татари просто покинули поле бою, що вилилося у найбільшу поразку козацько-селянської армії у цій війні.

Саме тому Хмельницький шукати нового союзника і Москва на ту мить здавалася не просто меншим злом, але й цілком логічним вибором.

Для нього Московія була потенційно добрим союзником в тому плані, що це не були мусульмани, а християни. Мова була зрозумілою, та й Москва була далеко,
– сказав Сварник.

Гетьман запропонував Москві мілітарний союз у війні проти Речі Посполитої. Не злиття, не об'єднання, не вічне підданство і навіть не братерство народів. Лише військово-політичний союз. Московити поїхали з посольством до козаків подивитися, з ким матимуть справу.

гетьманщина
Гетьманщина / Фото spadok.org.ua

"Мову Хмельницького і його політиків, його культуру класифікували дуже часто в канцеляріях, як білоруську чи литовську. Вони не розуміли цієї мови. Це теж такий цікавий момент, який постійно буде супроводжувати нашу історію в XVII і XVIII століттях", – наголосив Кметь

Згодом вже наші поїхали у "Вєлікую і Магучюю". Там на Земському соборі – щось на кшталт Віче – вирішували, що цар Олексій Михалич бере Україну під свою протекцію. Нарешті настав ключовий момент – Переяславська рада.

Що відомо про Переяславську раду

У 1654 році у Переяслав з'їхалося московське посольство, частина козацької старшини, селяни і містяни. Однак у Переяславі з'ясувалося, що думка українців не є одностайною.

Наприклад, категорично проти союзу з Московією виступив київський митрополит Сильвестр Косів, не підтримали Кривоніс, Богун, полтавський полк,
– зауважив Сварник.

Нічого кращого, утім, все одно не вигадали, тому домовилися присягати. Однак зверніть увагу, присягати не на підданство, а на виконання пунктів договору. Втім раптом виявилося, що московити ані не думали складати присяги. Тамтешня шишка – боярин Василь Бутурлін, керівник делегації – заявив, що царське слово і так тверде, мов криця.

З'ясувалася абсолютно несподівана річ, що цар виявився неготовим визнати козаків за рівних партнерів. Цар вирішив, що вони будуть холопами і підданими,а не рівними йому.

Прочитайте також Чи вбивали дітей найкращі воїни людства: уся правда про спартанців

Приїхали. Схоже, ми з'ясували звідки росіяни взяли сценарій поведінки для сучасних Мінських перемовин. Втім, у Хмельницького ситуація була навіть складнішою, ніж у нинішніх дипломатів. Після тривалих дебатів козацька старшина прийняла рішення йти на угоду. Хоча до того, схоже, таки змогли вибити із московитів – все ж гарантії.

переяславська рада
Переяславська рада / Картина О.Кившенко

"Найімовірніше, що Бутурлін виголосив щось на зразок особистої присяги про те, що його слова є правдою. Бо тоді і в козацьких літописах, і тогочасній публіцистиці з'являються тези про те, що нібито таки відбулося оте взаємне заприсяження", – сказав Кметь.

Союз був укладений, але не зафіксований. І науковці згодом дійшли до висновку, що Переяславського договору, як такого, не існувало з формально-юридичної точки зору,
– пояснив Сварник.

Умови договору

Тому наша канцелярія після того написала документ із чітко викладеними умовами договору. Їх було 23 статті.

"Московія визнає повну автономію України, свободу дипломатичних зносин з закордонними країнами, виплачує війську певну платню, з України збираються податки на користь Московії. Тобто ці статті передбачали автономію України під протекцією Московськогло царства", – пояснив Сварник.

Зверніть увагу Жінка на кораблі – до біди: чи вірили пірати у забобони

Однак московити у притаманному собі вже тоді стилі перевернули усе з ніг на голову. Статті договору скоротили до 11 пунктів. Вони додали заборону гетьману мати стосунки з ворогами Великої Імперії. Нині ми їх знаємо як Березневі статті.

Втім, і у них жодних згадок про об'єднання 2 країн в одну немає. Ба більше, Москва брала на себе чіткі зобов'язання.

У чому зобов'язувалась Москва

виконувати роль протектора і захищати Україну збройно від зовнішніх ворогів;

  • надавати мілітарну допомогу;
  • виплачувати жалування;
  • дотримувати вільного вибору місцевої адміністрації;
  • зберегти права незалежної православної церкви.

Словом, це була автономія під протекцією Москви. Наші історики вважають, що ця протекція була тільки військово-політична і тимчасова.

Тобто, угода, яка укладається на час виконання бойових дій для досягнення певних військових стратегічних цілей, але на тому її сила завершується, – зазначив Кметь.

Перемир'я із Річчю Посполитою

Однак і Переяславський договір, і Будапештський меморандум – нашим "милим" сусідам не принципово, які угоди порушувати, головне факт.

Саме тому цар Олексій, як і не один його нащадок, відверто кинув українців: 1656 року підписав Віленське перемир'я із польською Річчю Посполитою, проти якої і воював Хмельницький.

Як відреагував Хмельницький

Ця подія, на думку українських істориків, ну і банальної логіки, означала автоматичне розірвання Переяславського договору.

Хмельницький сприйняв результати Віленського договору дуже бурхливо. І Виговський потім розповідав московським боярам, що він тупотів ногами, кричав, як шалений, кидав шаблею,
– сказав Сварник.

"Він сказав: "Оце, дітки, я вже знаю тепер, що робити. Підемо під владу іншого царя, хоч і бусурманського, а з Московією розриваємо", – додав історик.

Як Богдан Хмельницький продовжив пошуки союзників – дивіться у програмі.