Головні новини 23 лютого: вирок активісту Стерненку, втрати на Донбасі та перша партія вакцин

Найважливіші новини України та світу за вівторок, 23 лютого

Вирок Сергію Стерненку

23 лютого в Одесі відбувся суд над активістом Сергієм Стерненком. Судді приморського суду Одеси визнали його винним у справі 6-річної давності та засудили Стерненка до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна.

Важливо Сергія Стерненка засудили на 7 років: що відомо про активіста

У чому звинувачують Стерненка

Активіста вважають винним у викраденні Сергія Щербіча з метою заволодіння його грошима. Мовиться про 300 гривень. Сам Стерненко наголосив, що уся справа проти нього ґрунтується виключно на показах Щербіча.

Що відомо про вирок Стерненку / Інфографіка 24 каналу

Як активіст відреагував на вирок суду

Стерненко заявив, що вирок проти нього є політично вмотивованим рішенням, яке продиктували судді.

Він мав оголосити вирок ще 19 лютого, але не зробив цього. Я знаю чому – він мав написаний вирок, виправдальний. Але на нього тиснули Олег Татаров, Ірина Венедіктова і Геннадій Труханов. І він змінив вирок. Це вирок не мені, а вирок їм усім. Вони не зможуть закрити рота нам усім,
– додав активіст.

Після о будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Активісти намагалися заблокувати рух транспорту. Зауважимо, що автозак зі Стерненком виїхав не з того виїзду, який зазвичай використовують. Люди, які прийшли підтримати активіста, скандували "Ганьба" та "Стерненку – волю".

Актуально Стерненко телефоном "подякував" Зеленському за вирок: в ОПУ кажуть, що дзвінка не було

Що буде далі

Відомо, що активіст подаватиме апеляцію. Однак, як припустив нардеп від "Голосу" Ярослав Юрчишин, цей процес будуть всіляко затягувати. Адже є випадки, коли апеляції не розглядали роками. Тим часом фракція "Голос" починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Що відомо про Сергія Стерненка

• Це колишній керівник одеського "Правого сектора". У 2018 році його кілька разів намагалися вбити. Під час третього нападу Сергій Стерненко, захищаючись, поранив одного з нападників. Згодом він помер.
• 31 серпня 2020 року під Приморським судом в Одесі на Стерненка знову напали. Тоді його намагалися облити невідомою речовиною.
• У 2020 році активісту оголосили підозру за статтями про умисне вбивство та носіння холодної зброї. Спочатку його відправили під домашній арешт, потім запобіжний захід змінили на нічний домашній арешт.
• 29 січня цей запобіжний захід скасували, оскільки суд передав Стерненка на поруки народному депутату від "Голосу" Роману Лозинському.

Акції протесту на підтримку Стерненка

Небайдужі ще ввечері 23 лютого почали збиратися на акціях протесту у різних містах України. Раніше акції на підтримку Стерненка анонсували у понад 20 містах України, а також польській Варшаві

• Житомир. Під час акції протесту на центральній площі у Житомирі почалися жорстокі затримання активістів. Відомо, що люди палили шини, а правоохоронці "пакували" їх в поліцейські машини.
• Львів. Аби підтримати Сергія Стерненка, люди зібралися у самому центрі Львова – на Площі Ринок. Спершу на акцію прийшли приблизно 300 людей, але згодом їхня кількість зросла до 3 тисяч людей.
• Київ. У столиці люди почали збиратися о 20:00 на Банковій. Активістів чатувала поліція. Зрештою активісти почали палити фаєри та між ними й силовиками виникли сутички. Постраждали щонайменше 27 правоохоронців і 7 мітингувальників. 24 активістів в результаті сутичок затримали. Поліція відкрила кримінальну справу за статтею про опір правоохоронцям.
• Харків. Близько сотні осіб із прапорами й плакатами прийшли у центр міста на підтримку Стерненка.Після короткого мітингу активісти запалили фаєри та з гаслами "Стерненку – волю" почали безперервно ходити пішохідними переходами. Кореспондентка 24 каналу Анна Черненко з місця події повідомила: на акції не було жодних політичних прапорів і гасел. Захід об'єднав представників багатьох організацій.
• Одеса. Акція стартувала на Приморському бульварі, а потім перемістилася до СІЗО, де мав бути Стурненко. Загалом зібралися приблизно 200 людей. Мітингувальники скандували: "Аваков – чорт!", "Венедіктова – чума!", а також критикували всю правоохоронну та судову системи України. Жодних агресивних дій активісти не робили. Лише запалили фаєри та намалювали балончиком портрет Стерненка на стіні ізолятора.

Акції на підтримку Стерненка / Інфографіка 24 каналу

В Україну прибула вакцина

Україна нарешті отримала першу партію вакцин проти коронавірусу. Літак з довгоочікуваним препаратом сів в аеропорту "Бориспіль". Загалом 23 лютого в Україну прибули 500 тисяч доз вакцин від компанії AstraZeneca індійського виробництва.

До теми Вакцинацію розпочнемо, як тільки буде можливо, – Зеленський про прибуття препаратів в Україну

Коли в Україні розпочнеться вакцинація

Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко розповів, що деякі області отримають вакцину вже у день її прибуття. Серед таких щасливчиків – місто Київ та низка областей.

Які області отримають вакцину у перший день

• Житомирська;
• Київська;
• Чернігівська;
• Черкаська;
• Полтавська;
• Вінницька.

В усі інші регіони вакцину розвезуть 24 лютого.

В Україну прибула вакцина проти коронавірусу / Фото Максима Степанова

Що відомо про вакцину CoviShield

• Вакцину Oxford-AstraZeneca (локальна назва CoviShield) виробляє Інститут сироватки Індії (Serum Institute of India), найбільший у світі виробник вакцин. Тобто, по суті CoviShield – це те та ж AstraZeneca, але індійського виробництва, за ліцензією Оксфордського університету.
• Міжнародні клінічні випробування вакцини Oxford-AstraZeneca показали ефективність вакцини на 90% у випадку, якщо людям вводили половину, а потім повну дозу вакцини.

Додамо, що загалом Україна домовилася про постачання 4 вакцин проти COVID-19: Pfizer-BioNTech, Sinovac, AstraZeneсa і Novavах.

План вакцинації українців / Джерело: МОЗ / Інфографіка 24 каналу

Втрати на Донбасі

Окупанти не припиняють обстрілювати позиції наших захисників. 23 лютого один з таких обстрілів став фатальним для сержанта Дмитра Сардака. Український воїн отримав осколкове поранення не сумісне з життям.

Більше про це На Донбасі під час обстрілу окупантів загинув сержант Дмитро Сардак

Що відомо про загибель Дмитра Сардака

• Зранку 23 лютого окупанти стріляли з мінометів 82-го калібру та станкових протитанкових гранатометів неподалік Зайцевого.
• Внаслідок цього сержант Дмитро Сардак отримав осколкове поранення. Його одразу ж доправили до лікарні. На жаль, поранення Дмитра були несумісні з життям, тож зусилля медиків були марними.
• З українським захисником попрощаються в його рідній Одесі. У загиблого військовослужбовця залишилася дружина.

22 лютого на Донбасі теж загинув український воїн

Напередодні поблизу Авдіївки внаслідок обстрілу загинув старший солдат Сергій Петраускас. Також через ворожі дії бойовиків поранення отримали ще 2 військовослужбовці.

Раніше через пожежу у бліндажі загинули 3 українці. Займання сталось ще 20 лютого, проте тіла 2 загиблих виявили під час розбору завалів. Ще один потерпілий у пожежі помер вже у лікарні.

Рада повернула конкурси на держслужбу

Верховна Рада на позачерговому засіданні проголосувала за законопроєкт про проведення конкурсів на держслужбу. Раніше його ветував президент Володимир Зеленський, внісши свої пропозиції.

До теми Зеленський сказав переглянути закон про конкурси на держслужбу: правки стосуються замів

Що передбачає закон

• Ініціатива стосується відновлення проведення конкурсів на державну службу. Їх скасували у квітні 2020 року на період карантину.
• Відтак конкурси на посади, що обіймають люди, які працюють за контрактом на час карантину, мають оголосити протягом 6 – 9 місяців із дня набуття законом чинності.
• Контракти, що уклали під час карантину, діятимуть до призначення переможців конкурсів.

Що раніше не сподобалося Зеленському

Серед іншого, президент наполягав на наданні в.о. міністрів розширених обов'язків, бо вони не мають права:

• брати участь у голосуваннях,
• здійснювати реорганізацію своєї галузі й міністерства,
• ліквідовувати чи продавати майно або підприємство,
• призначати чи звільняти керівників підприємств.

Україна вийшла з угод, укладених у межах СНД

Володимир Зеленський підписав указ про вихід України з 2 угод, які раніше ухвалили у межах СНД.

Мовиться про:

• Угоду про цивільну авіацію та про використання повітряного простору.

Відповідно до цієї угоди, повітряний простір держав-підписантів розглядається як єдиний. Сторони угоди також утворили Раду з авіації та використання повітряного простору й Міждержавний авіаційний комітет, який виконує рішення Ради.

• Угоди про використання повітряного простору.

Згідно з цією угодою, уряди Азербайджану, Росії, Білорусі, Таджикистану, Вірменії, Туркменістану, Казахстану, Узбекистану, Киргизстану, Молдови та України домовилися, про те, що держави-учасниці надаватимуть повітряний простір над своєю територією для здійснення діяльності Збройних сил Співдружності та не чинитимуть дій, що призводять до порушення або ускладнення їхнього нормального функціонування.

Санкції РНБО проти Тараса Козака / Інфографіка 24 каналу