Сайт 24 каналу запитав працівників сфери послуг, що вони думають про цей закон і чи будуть йому підкорятися.
До теми Треба мати сміливість вивчити 50 слів українською, – Кремінь про сферу обслуговування
Думки українців про нововведення
Киянка Марина має свою невеличку кав'ярню у спальному мікрорайоні столиці. Крім неї, тут працюють ще троє людей. В умовах карантину випічку та каву продають через віконце – "на виніс". Жінка розповідає, що давно чекала на цей закон. В повсякденному житті вона розмовляє українською. Якщо клієнт звертається російською, як правило, переходить теж. Тепер, каже, робитиме це лише якщо попросять. Таке ж правило ввела і для інших працівників.
Справді, у містах, частина населення яких активно користується російською, багато установ вимагають звертатися до клієнта тією мовою, якою він почав діалог. Однак касири та офіціанти часто, за замовчуванням, вітаються "Здравствуйте!" і, лише почувши у відповідь вітання українською, деякі переходять на державну. З 16 січня ситуація мала б змінитися.
Варто зазначити, що російську мову використовувати ніхто не забороняє – працівники сфери обслуговування можуть нею розмовляти, якщо цього просить клієнт. Так само, як і, скажімо, англійською чи будь-якою іншою іноземною мовою.
І до вподоби це рішення влади не всім: є працівники, які нарікають, що примушення уряду використовувати мову лише погіршить ситуацію і може викликати спротив та навіть ненависть до української.
Не думаю, що цей закон буде працювати. Розумієте, російськомовним людям заборонити говорити російською неможливо, а от прищепити ненависть до української так – цілком,
– говорить 30-річна киянка Тетяна.
Вона працює продавчинею-консультанткою у одному з відомих магазинів техніки. Каже, у компанії завжди було правило – з покупцем переходити на мову, якою він розмовляє. Проте сама вона його виконувала досить рідко: "Я звикла говорити російською з дитинства – вся сім'я так говорить. Я думаю російською. І я вважаю, що краще говорити гарно тією мовою, якою добре володієш, аніж силувати себе і "псувати" іншу. Це навіть неповага до мови, я б сказала".
У великих містах нині персонал не завжди переходить на українську / Фото unsplash
До речі, про необхідність створення програми з опанування української мови уже говорив і мовний омбудсмен Тарас Кремінь: "Вимагаючи у людей достатній рівень володіння державною мовою, треба створити всі найкращі для цього умови – на рівні надання освітніх послуг, медіа, органів місцевого самоврядування, регіональних програм сприяння опануванню державної мови, курсів із безкоштовного вивчення української мови".
Подібну позицію має і Ольга – консультантка в інтернет-магазині. Їй 24. Як у повсякденному житті, так і з клієнтами дівчина розмовляє виключно російською. Зізнається: українською володіє погано і тому такі нововведення вважає недоречними. На своє виправдання говорить, що виросла у абсолютно російськомовному середовищі.
Мені мама часто розповідала, що у її дитинстві було українською розмовляти взагалі соромно... Тому вони навіть у школі її майже не використовували. Якщо хтось говорив, то це вважалося як якесь "село". Ну зараз уже не так, мабуть,
– зазначає дівчина.
За два роки роботи вона пригадує лише один випадок, коли клієнт попросив розмовляти з ним українською: "Запитав, у якій країні я живу. Перейшла на українську – було незвично, в голові перекладала фрази і це звучало, ніби я ненормальна, бо дуже гальмую". Ольга майже переконана, що цей чоловік був із Західної України.
Читайте також Учні спілкуються українською лише на уроках, а на перерві – російською: як це змінити
Стереотип про те, що українською розмовляють лише у західних регіонах насправді – досить поширений. Варто зазначити – небезпідставно. Хоча саме переконання у тому, що всі, хто в повсякденному житті спілкується українською, є уродженцями західних областей є, м'яко кажучи, дивним.
Так, як свідчать дані всеукраїнського соціологічного опитування, проведеного Центром "Соціальний моніторинг" у серпні 2020 року, вдома говорять виключно українською 36,3% українців (85,9% – Західна Україна, 38,5% – центральна, інші регіони – менше 10%). Ще 12,4% у побуті використовують переважно українську, 26,8% – і українську, і російську однаково часто, 14,1% – переважно російську, 10,3% – лише російську, а 0,1% іншу мову.
Якою мовою спілкуються українці – результати опитування / Центр "Соціальний моніторинг"
До цього на відмову в обслуговуванні українською можна було поскаржитися хіба що у книзі скарг закладу (яку ніхто не читає), чи залишити відгук на офіційних сторінках у соцмережах, що, можливо – більш результативно. Відтепер за порушення працівниками сфери обслуговування відповідних норм закону передбачені штрафи. Так, якщо протягом року ситуація повторюється і має системний характер – бізнес муситиме сплатити від 5100 до 6800 грн.
Бариста Сергій вважає таке нововведення і покарання за його порушення правильним і, паралельно готуючи каву, розмірковує:
От я в Іспанії був, то там скрізь спочатку вітаються "Hola!" і щось запитують іспанською, а вже як розуміють, що я іноземець, то переходять на англійську. От так треба своє поважати.
Сам хлопець українською спілкується лише з бабусею (батьки і друзі говорять російською чи суржиком) та з україномовними клієнтами. Розповідає, що таких наразі не надто багато – в середньому з 10 людей менше половини можуть звертатися українською. Йдеться про столичний спальний район.
Вуличні кав'ярні не є виключенням / Фото unsplash
Нашу розмову слухає Михайло, який також чекає на свою чашку еспресо. В якийсь момент чоловік не витримує:
Взагалі не бачу проблеми в цьому. На кухні вдома хоч китайською говори, але якщо вже працюєш в Україні – розмовляй українською. Що ж тут складного?
Чоловікові за 50, зараз постійної роботи не має – підпрацьовує таксистом. З нами спілкується російською, проте обіцяє: з пасажирами буде намагатися використовувати державну мову.
Як пояснює нововведення омбудсмен?
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь на своїй сторінці у Facebook розповідає: зараз, напевно вперше за майже 30 років української незалежності, ми по-справжньому відчуваємо захист державної мови. І, власне, цей закон цьому сприяє:
За триста років заборон української мови в історичному процесі, назрів той час, коли по-справжньому треба проявитися, продемонструвати самим собі повагу до того, чим ми живемо і до чого ми прагнемо.
Перехід сфери обслуговування на українську із 16 січня 2021 року він називає історичною подією, яка вплине як на поліпшення якості надання послуг, так і на розвиток та функціонування державної мови.
Нагадаємо, закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" набув чинності 16 липня 2019 року. З того часу відбулася низка змін у цій сфері. Зокрема, усіх постачальників послуг, незалежно від форми власності, зобов'язали обслуговувати споживачів і надавати інформацію державною мовою. Йдеться про заклади харчування, магазини, АЗС, банки тощо.
Що робити, якщо вас відмовляються обслуговувати українською?
Кожен, кого відмовилися обслуговувати українською, може протягом шести місяців подати відповідну скаргу до Уповноваженого із захисту мови. Однак спершу слід все ж спробувати владнати ситуацію і попросити не порушувати закон. У разі відмови – звернутися до менеджера чи на "гарячу лінію" установи.
Якщо і це не допомогло, факт порушення варто зафіксувати, наприклад, на відео чи аудіо. Тоді – подати скаргу будь-яким зручним способом:
- на поштову адресу 01001, м. Київ, провулок Музейний, 12;
- електронну скриньку skarha@mova-ombudsman.gov.ua;
- заповнити форму на сайті Уповноваженого.
Обов'язково потрібно вказати власне прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання та викласти суть скарги, який саме суб'єкт/працівник суб'єкта, коли, за якою адресою, яким чином порушив закон. Рекомендують також прикріпити відповідні докази.
Що робити, якщо вас не хочуть обслуговувати українською / Інфографіка 24 каналу
