Джерело: "6/9" на 24 каналі
Про справу Олега Татарова, ситуацію довкола Генпрокуратури України та підозру Анатолію Шарію розповів політичний оглядач Дмитро Литвин.
До теми Куди поділись матеріали скарги у справі Татарова: ДБР не надає відповіді
"Навколо справи Татарова забувається підтекст"
Я можу сказати ще про одне неофіційне пояснення. Навколо справи Олега Татарова забувається підтекст, який був з Максимом Микитасем. Зараз у інформаційному просторі ми майже не бачимо нічого щодо Микитася.
Він за гратами взагалі за інше звинувачення, не по тому, що він розвалив Укрбуд і не тому, що люди залишились без квартир і він вивів мільйони. Ми говоримо про Татарова, ніби він абсолютне зло, а от інші особи були більшим злом, ніж Татаров у тій компанії.
Татаров не приймає рішень безпосередьо, але він може сказати, яке рішення варто було б прийняти. Коли ти даєш такі поради, то маєш знати систему досконало – зі світлої та темної сторони. Людей, які бачили систему з різних боків, завжди залучають до так званої дорадчої діяльності.
Такі люди завжди щось роблять. Думаю, як заступника голови Офісу Президента це взагалі його (Татарова – 24 канал) основна діяльність – говорити, що насправді відбувається у системі.
"Ситник скоріше адміністративна фігура"
У нас з 2020 року є 2 рішення про НАБУ – коли визнали неконституційними положення закону про Бюро і указ президента про призначення Артема Ситника. І все одно треба щось робити, щоб замінити ці положення.
Законопроєкти можна вносити різні, а от яке буде рішення і що приймуть депутати, це поправки та голосування – тобто дуже багато всього може бути.
Я б не ототожнював насправді інституцію та прізвище директора, бо Артем Ситник нормальний директор, але він скоріше адміністративна фігура. Він навіть не має доступу до розслідувань.
"Шарій – антиєвропейський діяч"
Я дуже підтримую всю цю діяльність проти Анатолія Шарія, зокрема те, що його вже намагаються притягнути до відповідальності. Шарій займався антиукраїнською роботою і треба було на це відповідати.
Однак в цій дискусії завжди треба пам'ятати, що президенти змінюються, що влада може піти, але суспільний настрій, якщо він був протягом багатьох років за диктатора, то він може залишитись. І запит на Шарія і багатьох інших теж може залишитись.
"Прокуратура з найменшими функціями"
Генпрокуратура має конституційний статус певною мірою, це не так легко змінити. Прокуратура завжди була такою, як вона є зараз, у тому сенсі, що президент пропонує генпрокурора, а Верховна Рада його затверджує.
Зазвичай це людина, що представляє саме президента, тут немає нічого особливого, але послідовно прокуратура завжди позбавлялася своїх певних функцій. І от зараз ми маємо прокуратуру, мабуть, з найменшими функціями за останні 20 років.