У річницю збиття українського літака МАУ у небі над Тегераном 24 канал нагадує обставини трагедії рейсу PS752, пояснює, чому вона стала можливою, а також – як відбувається розслідування авіакатастрофи та в чому поведінка іранської сторони нагадує поведінку росіян, що нині намагаються уникнути відповідальності за збиття літака рейсу MH17.
Читайте також З 5 спроби: Іран передав Україні звіт щодо авіакатастрофи МАУ
Що сталось
У середу, 8 січня 2020 року, з тегеранського аеропорту імені імама Хомейні вилетів літак української авіакомпанії МАУ Рейс PS752 Тегеран – Київ. За кілька хвилин після злету зв'язок з літаком перервався – на висоті 2416 метрів в нього влучили 2 ракети російського виробництва (ЗРК "Тор") – літак спробував змінити курс й розвернутись, але почав стрімко втрачати висоту й впав за 15 кілометрів від злітної смуги. Всі, хто був у літаку, загинули.
Хто був на борту літака
На борту літака Boeing 737 перебували 167 пасажирів і 9 членів екіпажу – всі вони загинули. У катастрофі обірвалося життя 11 українців – 9 членів екіпажу та 2 пасажирів.
Крім українців загинули громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Великої Британії та Німеччини.
Авіакатастрофа літака МАУ під Тегераном у цифрах / Інфографіка 24 каналу
Загинуло 13 маленьких дітей (наймолодша дитина – лише 2018 року народження) і 13 підлітків. Також серед загиблих було багато молодих людей – студенти поверталися з Ірану, де були на різдвяних канікулах.
Літак мав прилетіти до Києва о 8 годині ранку – звідти його пасажири планували летіти далі до Європи та Америки.
Чому іранські військові стріляли по мирному літаку
Стріляли по українському Boeing 737 члени іранської мілітарної організації Корпус Вартових Ісламської Революції (КВІР). У популярному серіалі Homeland "Корпус" зображений доволі карикатурно й швидше нагадує трохи осучаснених "гвардійців кардинала" з екранізованих Одеською кіностудією "Трьох мушкетерів". Втім, це зовсім не так.
КВІР має мільярдне фінансування та є особистою армією фактичних правителів Ірану – аятол. "Корпус" не підкоряються регулярній армії країни – проводить власні військові та спеціальні операції, зокрема й закордонні, фінансує та озброює терористів з "Хезболли", співпрацює з іншими, в тому числі – росіянами. КВІР має повну автономію, до складу "Корпусу" входять не лише сухопутні війська, але власний флот, авіація, спецслужби (сили "Аль-Кудс") та сили протиповітряної оборони (представники останніх й здійснили запуск ракет 8 січня 2020 року).
Такий стан речей виник після повалення монархії в Ірані, в результаті чого до влади прийшли релігійні фундаменталісти на чолі з шиїтським лідером аятолою Хомейні. У країні було згорнуто демократичні реформи й було взято курс на протистояння з Заходом. Напруження триває вже багато десятиліть й чергове загострення відбулось на початку 2020 року.
3 січня в результаті спецоперації США загинув очільник "Аль-Кудс" Касем Сулеймані. Смерть надзвичайно популярного в Ірані військового спровокувала справжню істерію – місцевий режим завдав ракетних ударів у відповідь по військовим об'єктам США в Іраці й чекав повномасштабної відповіді Америки. Тим більше, що її обіцяв у твітері сам президент Трамп.
У цих умовах всі військові сили Ірану – армія та КВІР були приведені у бойову готовність. Знайомі з добре розрекламованою на Близькому Сході високотехнологічною зброєю США та "накручені" пропагандою іранські військові у якийсь момент видали бажане за дійсне й побачили у мирному українському літаку військову ціль (схоже, що за прикладом терактів 11 вересня у США). Було віддано наказ операторам ППО. За кілька миттєвостей у бік літака, що піднявся у небо з годинною затримкою, вже летіли дві ракети. Їх запустили без попередження. Фактично – у Boeing 737 не було жодних шансів.
Момент влучання іранської ракети в український літак:
Чому Іран хотів спихнути відповідальність на Україну
З самого початку Іран намагався приховати факти та причини авіакатастрофи. Спочатку офіційні особи в Тегерані повідомили, що причиною трагедії стала несправність літака. Доволі швидко з'ясувалось, що літак був перевірений та не мав жодних проблем. Тоді іранці запропонували наступну версію – помилка досвідчених українських пілотів. Згодом вже повідомлялось про можливий теракт.
Офіційна версія одразу була піддана сумніву та розкритикована, зокрема журналістами групи Bellingcat та їх колегами з інших країн. Справа в тому, що на фото та відео частин літака було видно, що Boeing 737 зазнав осколкових уражень. Крім того, їх виявилось чимало – так буває саме після обстрілу та влучання ЗРК. Також цю версію підтвердили аматорські відео, на яких було зафіксовано момент влучення снарядів у літак.
Попри численні докази іранська сторона довго не бажала визнавати свою провину. Також іранці відмовились передавати "чорні ящики" літака українській стороні, а згодом взагалі оголосив про втрату записів.
Фактично Україна, як і у випадку з російською атакою на літак рейсу MH17, знову мала справу з нахабними спробами іншої держави приховати свій злочин й уникнути кари за нього.
Президент Ірану Хасан Рухані у телефонній розмові з президентом України Зеленським повідомив, що його країна непричетна до авіакатастрофи й фактично запропонував таким чином українській владі змиритися.
Як мав реагувати президент України на катастрофу:
Що змусило Іран частково визнати провину
Цілком можливо, що Ірану вдалося б уникнути будь-якої відповідальності, якби не світове співтовариство. Розвідки Канади, США та Австралії надали неспростовні докази запуску ракет іранцями.
Також було здійснено дипломатичний тиск на Іран – представники США, а також глави урядів Канади, Австралії та Великої Британії закликали Іран не приховувати правди. Під тиском доказів та під загрозою можливих санкцій Тегеран взяв вину за авіакатастрофу на себе вранці 11 січня – через три дні після трагедії.
Офіційною причиною було названо "ненавмисну людську помилку при виявленні літаючого об'єкта". Таким чином держава Іран переклала провину з себе на "людський фактор" та об'явила про "ексцес виконавця". Хоч весь світ переконаний в зовсім іншому.
Чому у справі досі не поставлено крапку
Після того, як Іран змусили визнати свою вину – історія не завершилась. Почались дипломатичні ігри та торги – Тегеран всіма силами затягував час і буквально торгувався у питаннях виплати компенсацій родинам загиблих. Іран довго відмовлявся виплачувати компенсацію МАУ, оскільки літак був застрахований. Також іранці довго не допускали іноземців до "чорних ящиків" і погодились передати їх для аналізу лише Франції. Іран відверто саботував розслідування й довго не надавав Україні документи слідства.
При цьому, всередині країни загибель Boeing 737 злочином не вважають. Влітку 2020 року поважний іранський парламентар – депутат парламенту і член комісії з питань законодавства і юстиції Хассан Норузі публічно заявив, що його країна мала повне право збивати іноземний літак.
Військові сили добре виконали свої обов'язки. Рух літака був дуже підозрілим. Враховуючи, що літак контролювався іншими країнами, наші військові добре впоралися зі своїм завданням, – цитує Норузі Al Arabiya.
Таким чином Норузі заявив, що літак МАУ був знаряддям можливого теракту, що США готували проти Ірану. У якості доказу депутат навів той факт, що за тиждень до прибуття до Тегерану український Boeing 737 був в Ізраїлі.
Ці абсолютно дикі заяви дуже контрастують з тими словами, що говорили іранські дипломати, щоб заспокоїти світове співтовариство та приспати увагу.
Коли керівництво Ірану було викрито на відвертій брехні, Україна зайняла жорстку позицію. Нашу державу не задовольняють грошові виплати, Україна вимагає покарання винних, а також, щоб Іран взяв на себе міжнародну відповідальність за катастрофу. Саме з цим є проблеми – Іран заявив, що начебто затримав безпосередніх виконавців й вони мають понести якусь кару, натомість категорично не хоче визнавати системної помилки.
Лише в липні 2020 року французькі експерти отримали від іранської сторони "чорні скриньки", тоді ж Іран пообіцяв виплатити родинам жертв компенсацію (у грудні було встановлено її розмір – 150 000 доларів за кожного вбитого), а наприкінці 2020 року Україна отримала з Тегерану свій офіційний звіт щодо авіакатастрофи.
Заступник голови МЗС Єнін про поточний стан розслідування авіакатастрофи:
За рік після катастрофи Іран так само наполягає на людській помилці й не дуже бажає брати на себе відповідальність попри обіцянки, які давали українським дипломатам. То ж до розв'язання проблеми та крапки у цій справі ще далеко.