Про те, як закінчити війну на Донбасі, досягнення української армії та соцзабезпечення військовослужбовців – читайте далі в інтерв'ю з військовим журналістом.
У попередньому випуску Пошук загиблих, біль матерів та сміття війни: відверте інтерв'ю з пошуковцем Ярославом Жилкіним
Про журналістів на війні та гарячі точки
Чи вмієте ви стріляти?
Стріляти вмію, я б навіть сказав, що люблю. З різних видів зброї стріляв, з найбільшого – це з кулемета БТР, мені подобається снайперська гвинтівка та автомат, але з нього подобається стріляти стоячи. В мене зброї немає і я жорсткий противник вільного обігу зброї. Я вважаю, що колективна свідомість на сьогодні перебуває на дуже низькому рівні.
Чи потрібні журналісти на війні?
Коли мене питають, чого я туди їду, я кажу, що я не "чарівник в блакитному гелікоптері", я єдине, що можу зробити – це побачити, мій оператор – зафільмувати, і я можу про це розповісти. Я можу гарантувати, що те, що я побачив і почув, я розповім. Умовно кажучи, якщо я щось перекручу, ви можете мене впіймати, вбити, закопати і так далі. Чи цінно це? Весь світ вважає, що так. Тобто роботу журналістів вважають невід'ємною частиною існування суспільства. У нас, а особливо, що стосується армії, на жаль, такого відчуття нема.
Чим далі – тим переконань, що це потрібно, все менше і менше. Якщо суспільство не буде знати, не буде розуміти або буде мати викривлену інформацію, воно не буде підтримувати військо, не буде підставляти плече, зрештою, армія існуватиме сама по собі на Сході, тут буде існувати Генштаб та Міноборони, а суспільство буде ще в іншому місці.
Як вдавалось тамувати страх у гарячих точках?
Досвід Грузії мав свій вплив і, можливо, тому добре, що була Грузія і дала вижити в інших умовах. Я просто в якийсь момент сказав "буде як буде, я на це вплинути не можу". Я звісно, буду старатись вижити в тій чи іншій ситуації, але якщо вони захочуть нас вбити, закопати чи забрати кудись, то вони це зроблять.
Олександр Моторний / Фото "Новинарня"
Як для вас розпочалась війна на Донбасі?
На Донбас почали їздити фактично одразу, коли почались події в Краматорську – захоплення Слов'янська. Я перші рази навіть їздив своїм авто, ми якимись чигирями намагались заїхати в Слов'янськ, через сєпарські блок-пости. Були люди зі зброєю, бандити – от це слово було для них найкраще на той момент.
Однак в кінці квітня – початок травня вже був штаб АТО, і ми мали летіти на гелікоптері по наших позиціях, ми чекали дозволу на виліт, і тут хтось з офіцерів передає, що загинули двоє людей, з якими я говорив напередодні. Тоді сталось таке серйозне усвідомлення ситуації. Це були люди, з якими я тільки вчора говорив, а сьогодні вони вже загинули. А фактично за тиждень збили гелікоптер з Кульчицьким (генерал-майор Сергій Кульчицький – 24 канал), той самий екіпаж та борт, з яким ми, зрештою, літали.
Про українську армію
Чи є у вас друзі серед військових?
Я за ці роки познайомився з величезною кількістю людей. Чи познайомився я б з такою кількістю людей, займаючись іншими темами або не було б війни, мені сказати складно. Напевно, ні. Чи познайомився я б з такою кількістю якісних і цілісних людей, безумовно, що ні. Ви ж знаєте, як в критичних ситуаціях проявляються люди – або вилазить все найгірше, або все найкраще, але середина теж є. Чи є вони мені друзями? Я б хотів би називати їх друзями, але чи вони сприймають мене так, можливо, я просто є для них журналістом, який щось від них вимагає (сміється). Тому я сподіваюсь, що серед цих людей є все ж таки друзі.
Цікаво Що чекає на Росію у найближчому майбутньому: інтерв'ю з адміралом ВМС України Кабаненком
Якою ви бачите сучасну українську армію?
Те, що я бачив до 2014 року – це була армія, де намагались виживати офіцери, намагались відслужити строкову службу солдати. Та армія, яка була від 2014 до 2016 року, так вона була у важкому стані, але безумовно вона відбулася.
Яким має бути соцзабезпечення військовослужбовця?
У військові виші має бути шалений конкурс. От, коли у вишах буде шалений конкурс, тоді буде розуміння, чого в армію хочуть іти. Коли молоді люди будуть хотіти йти у виші, там буде 5 людей на місце – це буде означати, що це престижно.
Військовий чи військова має приходити додому, його дружина чи чоловік має готувати смачну вечерю, в них немає бути думок, у що одягнути, взути та прогодувати свою родину. Ми співпрацюємо з НАТО – це CTRL+C – CTRL+V, треба взяти кращі практики, підкоригувати під себе, взяти і зробити.
Моторний пройшов гарячі точки Донбасу / Фото ТСН
Як ставитесь до жінки в армії?
Я б поберіг їх, це напевно звучить дуже погано і я за це вдома вигребу. Однак, якщо людина хоче, може і здатна зробити щось для суспільства і реалізувати себе – хай робить це.
Як закінчити війну на Донбасі
Як завершити бойові дії на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях?
В нас під боком не можна помиритись з "гопником". Його треба або закути в кайдани, або зробити так, аби його не було біля нас поруч, або знешкодити.
Що робити, щоб після війни про армію не забули?
Армія має бути найголовнішим елементом держави, як і транспорт, політика, медицина, освіта і так далі. Тобто це має бути життєво необхідна історія. Якщо армія не буде відділеною від цього процесу, як от, наприклад, Церква, то вона не зможе існувати. Армія не зможе сама себе прогодувати, її має годувати країна та народ. Якщо армія не буде відокремлена від цієї історії, то з нею все буде гаразд. Щоб цього не сталось має бути 2 складові:
- армія має бути престижною історією, в яку хочуть йти люди;
- армія має бути відкритою – так, є певні речі, які не можна говорити на широкий загал. Але подивіться на світ, це не нам треба вигадувати, це все існує.
Чим має пишатись українське військо?
Попри весь комплекс негативу, в армії залишається чимало класних офіцерів, сержантів, бійців. І це не тільки через те, що вони класно стріляють, хоча це теж добре в них виходить. Але вони креативні, цілісні, вмотивовані, українські. Не все так погано і на них все тримається.