Джерело: "Історія обману" на 24 каналі
Радянський Союз обнулив всю інформацію, яка була до 1917 року. Тому деякі люди не знають своєї історії, наприклад, про Велику Скіфію, яка була на території Донеччини та Луганщини.
Попередній випуск Крим – не Росія: як Москва вигадувала міфи про залежність півострова
"Ця територія не тільки входила в цивілізаційний простір України, але відігравала надзвичайно важливе саме сакральне значення", – розповів доктор історичних наук Дмитро Білий.
Як виник термін Донбас
Термін Донбас виник аж у XIX столітті, так інженер Ковалевський охрестив вугільний басейн. До того ці землі називали по-різному:
- Велика Скіфія;
- Рейд Готланд;
- Приазов'я;
- Кальміуська планка Війська Запорозького;
- Слобідська Україна.
Ці краї люди заселяли ще за доби палеоліту – приблизно 10 тисяч років до нашої ери. Пам'ятки того часу трапляються у багатьох місцинах нашого степу. Нещодавно навіть знайшли святилище, якому 6 тисяч років, щось схоже на англійський Стоунхендж.
Місце сили від Приазов'я до Дніпра
Землі від Приазов'я до Дніпра в комплексі із Кам'яною Могилою були місцем сили.
В середньовічній уяві Київської Русі вважали, що шлях до Трої лежить саме через Приазов'я, через Донбас,
– зазначив Білий.
Там мешкали греки у своїх містах-колоніях і кочівники – кімерійці, потім скіфи, які залишили нам численні кургани. Навіть зараз в Донецькому музеї бережуть скульптуру кам'яного Скіфа – з довгими вусами, як у козарлюги. Далі у ті краї прикочували сарматські племена.
Кам'яний скіф / Фото "Історичної правди"
Ці землі вабили кочівників
Ці землі дуже вабили кочівників через:
- по-перше, географічне розташування між Сходом і Заходом;
- по-друге, скарби у землі.
Ще за багато століть до нашої ери люди розвідали там корисні копалини. Кузні були ще у кімерійців і їхніх наступників, бо гріх не скористатися покладами, які лежать просто під ногами.
Не складно зрозуміти, чому ці землі стали таки ласим шматком. Це завжди була гаряча точка, за яку змагалися різні етноси. Вже в нашу еру у тих краях створили свою державу готи. Навіть є свідчення, що у IV столітті вони прийняли там християнство.
Землі Донбасу не були пусткою
Згодом прийшли ще одні мандрівники – гуни і попросили готів забиратися геть. Тож насправді землі нинішнього Донбасу ніколи не були пусткою.
Тим часом скажімо, російська Вікіпедія починає історію Донецької області аж із XI століття у контексті Половецької землі. І байдуже, що до того була сила-силенна різних племен і навіть держав. Для московитів "их там нет": ні хозар, ні русинів.
Історики дискутують щодо того, де з'явилось Тмутороканське князівство. Але очевидно, що воно було і на території сучасної Донеччини,
– зауважив Тарас Чухліб.
Монгольська навала у XIII столітті нанесла удару тим краям і їх частину зробила своїм Кримським улусом. Більшість російських істориків переконують, що після Золотої Орди там залишилося порожнє Дике поле.
Цікаво Як російська пропаганда брехала про Переяславську раду і Хмельницького
Насправді і це брехня. Осіле населення поміж набігів кочівників все ж туди поверталося. Осілими русинами-українцями та переселенцями з інших наших регіонів – це й були перші козаки.
Козацька сотня в бою / Фото з фейсбуку Тараса Чухліба
Землі сучасної Чернігівщини були прикордонною територією, де ніхто не міг там поселитися, бо один одного завойовували. І тільки український народ за допомогою козаків зумів там заселитися і стаціонарні поселення заснувати: це села, хутори, зимівники, селища, які вже дали поштовх тим рабочім "поселкам".
Муравський шлях на Крим
Привабливості території додавали торговельні шляхи, зокрема у XVI – XVIII століттях там проходив Муравський шлях на Крим, і ще один, так званий Потайний Водний, який пролягав річками у море. Відтак, хто контролював ці торговельні артерії, той отримував прибуток.
Кальміуська козацька планка
Торгівлею козаки, до речі, теж займалися і це їм добре вдавалось. На той час чумакування насправді було крутим заробітком і важливою статтею доходу козацької держави.
Нинішня Донеччина і ще кілька сусідніх областей належала до Кальміуської паланки – це адміністративна одиниця козацької держави Військо Запорозьке Низове.
Вона охоплювала територію частини Харківської області, Дніпропетровської, Запорізької і майже всю Донецьку,
– відзначив Білий.
Центром Кальміуської козацької паланки була фортеця Домаха над Азовським морем, це нинішній Маріуполь.
Фортеця Домаха / Фото "Старого Маріуполя"
Щоб функціонувати, фортеця Домаха повинна була мати добрий флот, а ще фахівців морської справи, які беззаперечно мусили бути серед козаків.
Луганськ – це хутір Вергунівка
Нинішній Луганськ – це козацький хутір Вергунівка, а Слов'янськ – козацький форт "Тор". "У Торі перше поселення було досить велике – 700 осіб. Наприклад, у Києві там проживало на той час до 5 тисяч населення. А в менших містах, наприклад, у Полтаві – 2 – 3 тисячі населення", – розповів Чухліб.
Російська імперія користувалася козаками
Російські пропагандисти "з піною на зубах" переконують своїх "зомбо-адептів", що Донецьк починається лише у XIX столітті з металургійного заводу. Не дивно, що Кальміуська паланка і вся козацька держава дратували Росію.
Варто прочитати Французький рекет чи благородні воїни: ким були легендарні мушкетери
Імперія спочатку скористалася силою козацтва, аби притиснути турків. А потім козаки стали не потрібні і становили загрозу царській владі. Тому 1775 року Катерина ІІ ліквідовувала Запорозьку Січ і створила підконтрольне Чорноморське козацьке військо. То куди поділися козаки Кальміуської паланки?
Куди поділись козаки Кальміуської планки
"Досить багато козаків перебралося спочатку на Придністров'я, де створили у 1787 році Чорноморське козацьке військо. А потім у 1792 році перебралися на Кубань", – розповів Білий.
Регіон змінився у XIX столітті
Регіон кардинально змінився у середині XIX століття. Туди приїхав валлієць Джон Юз чи Г'юз, побудував там металургійний завод і назвав козацьке поселення своїм іменем – Юзівка, воно ж майбутній Донецьк.
Джон Юз / Фото "Радіо Свободи"
Туди поїхали робітники. Переселенці потрапили у міста, на заводи і шахти. А у селах тим часом жили українські землероби і скотарі, які не поспішали переїжджати у місто.
Починається масовий наплив із центральних губерній Росії,
– зауважив Білий.
Приїжджі робітники жили у жахливих умовах. Вбивства, крадіжки, побої власних дружин там були звичною справою.
Українці все одно не зникли
Та українці з цих територій не зникли у шахтарські часи. І це спростовує ще один російський міф, начебто нас, українців, там ніколи не було.
Переломний момент для етнічного складу
Переломним моментом для етнічного складу Донбасу стало XX століття. Юзівку комуністи перейменовують на Троцьке, а потім на Сталіно. Почався червоний терор над населенням.
Геноцидом українців, зокрема і Донбасу, став голодомор 1932 – 1933 років. Тоді загинула третина корінних мешканців. Щоб вижити у голодні роки, українці йшли із сіл у міста.
Варто прочитати Болючі уколи та садистські знущання: моторошні спогади катувань у психлікарнях СРСР
На місце загиблих комуністи заселили чужинців, які нині прагнуть "русского мира" і ностальгують за Сталіним. Але навіть після тотального і навмисного винищення українців вони залишалися найчисельнішою етнічною групою.