Про особливості роботи пошуковців та найскладніші аспекти розповів голова місії Ярослав Жилкін в інтерв'ю програми "11 запитань". За його словами, найважче у його діяльності – взяти на себе зобов'язання і не змогти його виконати.
Читати повністю Пошук загиблих, біль матерів та сміття війни: відверте інтерв'ю з пошуковцем Ярославом Жилкіним
За його словами, спершу місія не знала ніяких обставин – ні де працювати, ні скільки працювати. Вони тільки знали, що треба терміново шукати наших воїнів.
Ми знали, що час у цьому випадку працює проти нас. Кожна година, кожен день – це мінус хтось ще, кого ми не зможемо ніколи знайти,
– розповів Жилкін.
З чого почалась робота місії
Волонтер пригадав, що коли зібрали найпершу бригаду, виїхали вже в розташування сектору "Б", ближче до "передка", там дали місце. Перший виїзд, за його словами, нічим особливим не увінчався.
"Другий день став уже результативний. Тоді відбулось усвідомлення, що це величезний масив роботи. Тому що площі – величезні, їх треба було "прочісувати", – зазначив волонтер.
Жилкін наголосив, що був великий діапазон точок зіткнення та обмаль інформації – доводилося опитувати усіх місцевих. Вони зрозуміли, "що це на місяці".
"Тому я через декілька днів повернувся у Київ і почав телефонувати в усі області із закликом знайти людей, тому що сили танули", – додав Жилкін.
За місяць їм вдалося зібрати 8 пошукових груп і 8 командирів. І на основі таких ротаційних заходів змогли цю роботу зробити систематичною та регулярною.
Про найскладніші аспекти роботи
Волонтер розповів, що найважчим був "розпорядок дня". Вони щодня виїздили на український "передок", перетинали нічийну територію – "нуль", опинялися під дулом автомата, приїздили на їхні блокпости.
"Ми потерпали від агресії на тій території, де тобі ніхто не допоможе. І в той же вечір з такою процедурою поверталися. Багатьом це далося взнаки", – підсумував волонтер.
Карта окупованих територій / Інфографіка 24 каналу
Повністю інтерв'ю з Жилкіним: дивіться відео